Наскільки успішним був удар по Кримському мосту: експерт про унікальність операції

Операція з підриву Кримському мосту, здійснена 3 червня 2025 року, має не тільки суттєве інформаційно-психологічне значення, але й змінює елементи стратегічної та оперативної обстановки.

Наскільки успішним був удар по Кримському мосту? Які особливості проведеної операції та перспективи щодо знищення цієї логістичної комунікації противника?

Про ці та інші важливі питання, пов’язані із діями Сил оборони України зі знищення незаконно побудованого Кримського мосту, в інтерв’ю для АрміяInform розповів воєнний експерт, капітан 1 рангу у відставці, кандидат військових наук, доцент, учасник російсько-української війни Степан Яким’як.

— Операція щодо завдавання ураження Кримському мосту 3 червня 2025 року, про проведення якої офіційно повідомив голова Служби безпеки України, є далеко не першою спробою знищення цієї важливої логістичної комунікації ворога. Очевидно, що завдання для Сил оборони України було непростим. Окрім іншого, міст знаходиться на значній віддалі від районів розташування українських військ та посилено охороняться міжвідомчим угрупованням противника. Проте здійснена Україною операція свідчить про зростаючі можливості щодо успішного виконання такого завдання. У чому унікальність операції та які її особливості є найбільш суттєвими в контексті боротьби з ворогом?

— Перше і найголовніше — це те, що відбулась надзвичайно очікувана усіма українцями та дуже успішна операція, черговий крок до ізоляції та остаточного визволення Криму!

Унікальність операції обумовлена вперше здійсненою спробою знищення мосту саме діями під водою. Це не тільки складне середовище з усією своєю специфікою, але й простір особливої уваги противника. Ще з моменту початку будівництва мосту у 2016 році до його протипідводно-диверсійної охорони залучались значні сили з багатьох відомств. Це були частини та підрозділи збройних сил, федеральної служби безпеки, росгвардії.

Неможливо не наголосити на головній особливості проведеної операції. Це була міжвідомча роботизована операція, що проводилась одразу у щонайменше трьох бойових просторах — під водою, на поверхні моря та у повітрі над ним. Адже події за свідченнями різних відкритих джерел інформації відбувались у такій послідовності: зранку — підрив опори моста під водою та дії БПЛА, по обіді — другий вибух у районі мосту та дії морських безекіпажних надводних апаратів. Аналіз відеоматеріалів деяких джерел свідчить, що імовірно до дій залучались безекіпажні надводні апарати типу «Магура V7» із зенітними керованими ракетами AIM-9 Sidewinder на борту. Така взаємопов’язана сукупність дій із залученням морських роботизованих систем стає вже фірмовим стилем Сил оборони України у війні на морі!

— Скажіть, на ваш погляд, чи досягнула операція спланованих результатів? Наскільки надійним і живучим вважається Кримський міст та чи призведуть завдані пошкодження до відмови противника від використання моста?

— Окрім значного негативного інформаційно-психологічного впливу на ворога, операція точно досягла й деяких інших стратегічних та оперативних цілей. Як один із наслідків операції можна очікувати від противника чергових спроб у перерозподілі сил за завданнями та, відповідно, появи нових слабких місць в його обороні.

Щодо тактичних результатів: спроба підірвати ту ж опору моста, по якій уже було здійснено удар 17 липня 2023 року, збільшує ймовірність остаточного знищення опори. У разі, якщо вибухівка була застосована з урахуванням створення кумулятивного ефекту для перебиття складових елементів цієї опори, можна очікувати швидкої втрати стійкості даної конструкції.

Нагадаємо, що мова йде про один з найбільш критичних елементів цього величезного інфраструктурного об’єкта лінійною довжиною у 40 км і вартістю понад 4 млрд дол. США. І хоча довжина самого мосту без під’їзних елементів складає 18 км та найважливішою його частиною є, безумовно, 227-метровий прогін над судноплавним проходом. Тож пошкоджена опора «зобов’язана» стати причиною очікуваного знищення цієї найважливішої ділянки мосту. І чим швидше, тим — краще!

Звертаючись до історичних фактів і закономірностей, варто згадати, що в минулому столітті була не одна спроба створити такий міст. За однією з гіпотез існуючий тут розлом тектонічних плит може призвести до аварії моста. Врешті, побудований СРСР у 1944 році міст довжиною 5 км через Керченську протоку був знищений у лютому 1945 року кригою, що йшла з Азовського моря. Тож теперішній Кримський міст щось, справді, занадто довго стоїть!

Та, звісно, Сили оборони України, не будуть надіятись на кригу. Впевнений, що стратегічне та оперативне планування, яке здійснюється вже зараз, передбачає наступні фази для розширення і продовження проведеної операції. Ця впевненість опирається на аналіз подій, що відбуваються у війні на морі, та на закономірності, притаманні збройній боротьбі на морі й військово-морському мистецтву.

— Цікаво! А на які саме факти та аргументи ви опираєтесь, коли робите такі висновки?

— Спробую пояснити просто та без конкретних деталей, на які не хотілося б відкривати очі нашому ворогу.

До проведення операції, що відбулась 3 червня 2025 року, було створено певні сприятливі умови для дій наших сил та несприятливі для противника. Зокрема, впродовж попереднього періоду було здійснено певний негативний вплив на противника. Було знижено його спроможності (під загрозою знищення) щодо охорони та оборони мосту.

Так, на початку воєнних дій на морі до угруповання з охорони мосту, як відомо, залучались надводні кораблі та катери, авіація, інші сили. Проте, внаслідок знищення 5 березня 2024 року у Керченській протоці патрульного корабля проєкту 22160 «Котов», ураження 31 грудня 2024 року двох вертольотів та 2 травня 2025 року літака Су-30 безекіпажними надводними комплексами, а також — перетворення цих комплексів на носії БПЛА, для ворога виникла загроза подальшої втрати кораблів та літальних апаратів. Отже, знижується імовірність залучення цих засобів противника для охорони мосту у разі застосування новітніх українських безекіпажних комплексів. А це, своєю чергою, збільшує імовірність успіху наступних ударів по мосту з моря, як з поверхні, так і з-під води. Безумовно, це буде лише за умови розв’язання питання щодо збиття ворожих БПЛА, які можуть атакувати з повітря наші безекіпажні надводні апарати. Водночас слід памятати, що у Сил оборони України є й інші засоби для знищення мосту!

— А справді, які ще сили та засоби могли б ефективно використовуватись для ураження моста? Як ви бачите перспективи виконання цього важливого завдання?

— Усім відомо, що спроможності Сил оборони України постійно розширюються. Окрім морських роботизованих систем (надводних, підводних, авіаційних), надзвичайно ефективним засобом у війні на морі залишаються ракетні комплекси наземного та повітряного базування. Добре показали себе під час ураження мостів на Дніпрі та інших стаціонарних об’єктів ракети ATACMS, Storm Shadow/SCALP, «Нептун». У разі отримання від Німеччини ракет Taurus, ударні спроможності ще збільшаться. Та водночас, слід наголосити на необхідності планування об’єднаного застосування різних засобів з одночасним та послідовним підходом до цілі.

Розглядаючи перспективи операції зі знищення Кримського мосту, варто наголосити, що спроба ураження цього критичного об’єкта 3 червня 2025 року є знаковою подією для оборони України. Знищення мосту, яке обов’язково відбудеться у найближчий період, дозволить разом з деякими іншими заходами ізолювати Крим та звільнити його від окупації.

Як засвідчують провідні вітчизняні та закордонні експерти, повернення Кримського півострова під контроль України, подібно до ефекту «доміно», підірве спроможності рф з ведення як наступальних, так і оборонних дій в усіх інших районах. Тому можна стверджувати, що події 3 червня — це початок кінця для цього мосту і, відповідно, — початок стратегічного успіху України у війні. Агресія москви розпочалась із захоплення українського Криму. Тож повернення Криму Україні обумовить завершення цієї війни!

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-06-09 11:23:00