8 травня працівники КП “ВУКГ” висадили на Алеї Шевченка анемони, гейхери, астільби, лілійники — усе, щоб додати кольорів і радості в наше місто.

Та не минуло й двох днів, як частина цих квітів зникла — одні ямки.

Невже рука не здригнулася, коли виривали з землі те, що зроблено для всіх нас? Чи справді приємно саджати у себе на клумбі вкрадене?

Це не дрібниця. Це — ганьба! Бо вкрадені квіти не прикрашають, а викривають: байдужість, безкультур’я, жадібність. І це повторюється щороку.

Соромно за людей, які не розуміють цінності того, що створюється для громади.