Руки, які зустрічають життя: досвід, відданість і любов до професії
Щороку 5 травня у світі відзначають свято людей, які першими зустрічають нове життя – Міжнародний день акушерки. Люди цієї професії щодня беруть на себе величезну відповідальність — зробити все можливе, аби нове життя з’явилося на світ безпечно та з турботою.
Журналісти Nizhyn Post поспілкувалися з Ярмак Тетяною Леонідівною – старшою акушеркою КНП «Ніжинської центральної міської лікарні імені Миколи Галицького». Вона — справжній професіонал і людина, для якої її робота — не просто фах, а покликання.
Думок працювати кимось іншим навіть ніколи не розглядала. Хотіла завжди працювати медичним працівником і ось вже 38 років Тетяна Леонідівна дарує цьому світу нові життя. Скільки прийняла пологів – навіть ніколи не задумувалась, але розповідає про особистий рекорд: 13 прийнятих пологів за добу.
ТРЕНДИ ІМЕН ТА ПАРТНЕРСЬКІ ПОЛОГИ
Ми поцікавилися в пані Тетяни, як змінюються тенденції у виборі імен для новонароджених. За її словами, зараз батьки часто обирають незвичні, складні для запам’ятовування імена. Але приємно, що зростає й популярність українських імен.
Проте все ж таки більшість матусь і татусів одразу після пологів ще в роздумах як назвати свою дитинку та обирають ім’я вже після виписки з лікарні.
Одне з ключових питань — чи готові сучасні чоловіки бути присутніми на пологах.
«На даний момент дуже багато чоловіків приймають рішення бути присутніми на пологах – розповідає Тетяна Леонідівна, – і це щире рішення. Хочуть бути поруч, перерізати пуповину».
Нам вдалося поспілкуватися з подружжям, яке нещодавно вперше стало батьками. Молодий татусь не відводить очей від сина та дружини, із захватом розповідає про досвід партнерських пологів: «Я був присутній з самого початку й до моменту Х. Увесь час був поруч із дружиною, хотів бути включеним у всі процеси, підтримувати її, почути перший крик своєї дитини». Жінка розповіла, що підтримка чоловіка була дуже значущою: «Звісно морально легше, коли поруч є близька людина, яка в будь-яку хвилину підтримає, потримає за руку». 
У стресовий момент пологів чоловіки здебільшого тримаються мужньо. Пані Тетяна згадує лише один випадок, коли тато втратив свідомість — і то через втому та спеку. Але не лише чоловіки супроводжують жінок: часто поряд — мама, сестра або навіть кума.
Дуже важлива моральна та фізична підготовка перед пологами і зараз жінки підходять до цього процесу дуже відповідально. Одна з матусь у пологовому будинку розповіла нам, що готувалась до пологів сама, читала книжки, брала інформацію з вільних джерел: «Зараз дуже великий обсяг матеріалів у соціальних мережах, в Instagram, Tik Tok. Перечитувала її, переглядала відео та налаштовувалась морально, ось і все».
НЕЗВИЧНІ ВИПАДКИ ТА ВИКЛИКИ ПРОФЕСІЇ
У Ніжині немає тенденції до народження трійнят чи четвернят. Двійнята — трапляються часто, а ось остання трійня народилася понад 30 років тому.
«Колись була в нас матуся з Вертіївки. У неї вже була одна донька і вона народила ще трьох красунь – Віру, Надію та Любов. Для тата, який на ранок прийшов провідати жінку, це була дуже велика несподіванка, адже телефонів та УЗД тоді ще не було», – розповідає пані Тетяна.
Поцікавилися також про те, з якою найменшою та найбільшою вагою приймала діток акушерка: «Народжувались дітки вагою від 800 гр, якими потім займались неонатологи та зберігали їм життя. А найбільша за мого досвіду вага була у хлопчика – 5480. У породіллі було троє пологів і всі дітки – понад 5 кг.».
А ось ставлення до домашніх пологів у Тетяни Леонідівни однозначне та не досить позитивне, як і в більшості лікарів, адже в пологах може статися будь-що: кровотеча, ускладнення і т.д. І важливо аби в цей момент поруч були люди, які розуміються на тому, як діяти в екстрених ситуаціях.
«Якби повернути час назад і ще раз обрати, чим займатись у житті, то я знову без сумніву обрала б цю професію», – впевнено та з посмішкою каже Тетяна Леонідівна.
Жінки, які нещодавно стали матусями поділилися з нами, що залишилися дуже задоволеними ставленням лікарів, їх професіоналізмом та атмосферою в лікарні. А це – найголовніше!
Пані Тетяна підкреслює — у їхньому пологовому дуже дружній колектив. Молоді фахівці переймають досвід старших, які вже вийшли на пенсію або, на жаль, відійшли у вічність.
Згадаймо з теплом і вдячністю: Хоменко О.І., Гненну О.І., Івченко М.П., Бровач Л.В., Сідельникову М.І., Василенко Т.І.
А також тих, хто передав досвід і зараз на заслуженій пенсії: Породько В.І., Крапив’янську Л.І., Горову Н.І., Харицьку К.І.
Сьогодні ж на варті нових життів стоїть сильна команда акушерок КНП «Ніжинської центральної міської лікарні імені Миколи Галицького»: Ярмак Т., Калашник О., Ващенко А., Костюченко Н., Опанасенко О., Супрун Т., Лук’яненко К., Бережняк М., Величко Л., Павленко Ю., Рогожинська Л., Марченко О., Кудленко Л., Карапиш П.
Схиляємо голову перед вами, шановні акушерки. Дякуємо за ваші руки, ваше серце, вашу силу та турботу. Зі святом!
