Місто і регіон
12 квітня – День працівників ракетно-космічної галузі України. Всесвітній день авіації і космонавтики
12 квітня – День працівників ракетно-космічної галузі України. Всесвітній день авіації і космонавтики
Україна – місце, де зародилася світова космонавтика. Видатні вітчизняні вчені С.Корольов, Ю.Кондратюк, М.Янгель, В.Глушко, В.Уткін зробили неоціненний внесок у розвиток цієї галузі. Перший у світі супутник розроблений на українських підприємствах, а КБ «Південне» та «Південмаш» стали базою розвитку радянської космічної програми.
Шлях ракетно-космічної галузі – велике космічне минуле, перспективне сьогодення й амбітні плани на майбутнє. Для цього в Україні й було створене Державне космічне агентство.
Три роки повномасштабної війни підтвердили стратегічну важливість ракетно-космічної галузі у національній обороні й безпеці нашої держави. Завдяки її напрацюванням Сили безпеки й оброни отримали зброю і можливості, яку успішно використовують для стримування, нападу і збору розвідданих.
8 фактів про українську космонавтику
– У 1908-1814 рр. у Ніжині жив основоположник практичної космонавтики Сергій Корольов. Він керував колективами, що зробили вирішальний внесок у підкорення космосу. Сконструював першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, космічні кораблі «Восток» і «Восход». Саме завдяки його науковому та організаторському таланту став можливим знаменитий політ у космос Юрія Гагаріна 12 квітня 1961-го. Під керівництвом Сергія Корольова відбувалися польоти міжпланетних автоматичних станцій до Місяця, Венери та Марса, здійснено м’яку посадку на поверхню Місяця.
У 1938-1944 рр. Сергій Корольов пройшов радянські табори. Під час жорстоких тортур йому зламали щелепи. Був засуджений до страти (документ завізував Йосип Сталін), але пізніше розстріл замінили таборами на Колимі. До реабілітації в 1957-му офіційно вважався ворогом народу.
У СРСР Сергій Корольов був засекреченою особою. У 1957 р. Нобелівський комітет хотів вручити премію в галузі фізики людині, яка відкрила людству шлях у космос. Однак радянське керівництво не розкрило прізвище головного конструктора. Воно стало відоме тільки після смерті вченого. Тоді й пришла всесвітня слава.
Саме зламана щелепа зрештою стала причиною смерті видатного конструктора: коли 14 січня 1966-го йому робили нескладну операцію, то не змогли ввести через рот кисневий шланг для відновлення роботи серця.
Юрій Кондратюк, український учений-винахідник, розробник ракетної техніки і теорії космічних польотів, ще на початку ХХ ст. розрахував траєкторію польотів космічних кораблів на Місяць. Саме її використали розробники американського космічного агентства NASA при плануванні висадки американських астронавтів на місячну поверхню. Вона отримала назву «траса Кондратюка».
– Валентин Глушко – учений, конструктор, творець ракетно-космічних систем і рідинних реактивних космічних двигунів. Створив школу ракетного двигунобудування.
– У Харківській області розташований найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль.
– Павло Попович став першим українцем, який побував у космосі в 1962 році. Він провів три дні на орбіті корабля «Восток-4».
– Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України. У 1997 році він увійшов до складу міжнародного екіпажу американського шатла «Колумбія» і 15 днів перебував на орбіті.
– Українська космічна промисловість – світовий лідер за відсотком жінок, які працюють у галузі. У Державному космічному агентстві України, згідно зі штатним розписом, працює майже 50% жінок. А в інших країнах у космічній промисловості працює від 20 до 30% жінок.
– Молоді українські науковці перемагають у конкурсах NASA, і це свідчить про великий потенціал української молоді і перспективи розвитку цієї галузі Україні.
