Бджола-тесляр: червонокнижна мешканка Чернігівщини

Ми звикли до так званих «свійських» бджілок-трудівниць. Проте в нашій області можна побачити й інших, наприклад, червонокнижну ксилокопу або бджолу–тесляра, також прекрасного запилювача рослин.

Про це пише Чернігівщина туристична запрошує.

Таку назву вона отримала від того, що гнізда будує в основному в сухих стовбурах дерев – прогризає ходи потужними щелепами. «Відпрацьовану» деревину прибирає – вигрібає передніми лапками. Як зазначають фахівці хід у деревині ця бджола починає будувати з південного боку. Він може бути довжиною до 20 см. І на його «прокладання» комаха витрачає декілька днів. Ці «тунелі» будуються для потомства: тут все літо знаходяться її личинки, для яких бджола-тесляр створює запас їжі – трохи пилку та меду.

Фото: Бджола-тесляр. Джерело: Шепетівське лісове господарствоРеклама:

Восени личинки перетворюються на лялечок, які у свою чергу перетворюються на бджіл нової генерації, що зимують. І все – далі «самостійне плавання». За зовнішнім виглядом – це велика синьо-чорна комаха, часто із темно-синім металевим блиском, з темно-синіми крилами, можуть бути з фіолетовим відливом. За розмірами – більша за звичайну бджолу, ближче до розмірів джмеля. Ця бджола-тесляр, як й інші види ксилокоп, які є в Україні, занесені до Червоної книги, адже їх популяція постійно зменшується: сухі дерева та дерев’яні будинки не так уже й часто зустрічаються тепер.

Фото: Бджола-тесляр. Джерело: Пасіка від А до Я

Потерпає ця комаха також від застосування отрутохімікатів, якими обробляють сади, поля, ліси. У багатьох природних парках України їх можна зустріти частіше, оскільки для комах та інших представників фауни, що живуть у деревині, – у парках спеціально залишають певну кількість засохлих дерев.

Як повідомляв MYNIZHYN, ліси Чернігівщини наповнені різними представниками флори й фауни. Якщо вам неймовірно пощастить, то в небі ви можете помітити одного з таємничих мешканців, повелителя вітру – Змієїда.