При постійній здачі крові знижується ризик розвитку лейкемії — дослідження

Міжнародна група вчених під час дослідження з’ясувала, що регулярне здавання крові покращує здоров’я на генетичному рівні.

Дослідження

Під час наукового експерименту вчені порівняли зразки 217 осіб, які здали кров понад 100 разів, зі зразками 212 осіб, які здали кров менше десяти разів. Мета – виявити будь-яку різницю в стані крові.

За словами вчених, хоча відмінності були незначними, кров активніших донорів мала корисні мутації в гені під назвою DNMT3A. Решта мутацій у DNMT3A раніше були пов’язані з раком крові.

– Наша робота є захопливим прикладом того, як наші гени взаємодіють із навколишнім середовищем, – заявив біолог зі стовбурових клітин з Інституту Френсіса Кріка у Великій Британії Домінік Бонне.

Фактор віку

Учені також досліджували стовбурові клітини крові, які виробляють більше клітин крові за потреби. Коли люди стають старшими, ці механізми можуть почати руйнуватися, що підвищує ризик розвитку лейкемії.

Втрата крові викликає вироблення гормону еритропоетину. Під час лабораторних тестів на стовбурових клітинах крові, оброблених еритропоетином, дослідники виявили, що ті, що були з мутацією DNMT3A, виробляли кров швидше, ніж ті, що мутації не мали.

Науковці пояснили, що це свідчить про те, що часта крововтрата призводить до більшого виробництва мутованих клітин крові та до покращення рівня крові після стресу від її втрати.

– Діяльність, що створює низький рівень стресу для виробництва клітин крові, дає змогу нашим стовбуровим клітинам крові оновлюватися, і ми вважаємо, що це сприяє мутаціям, які ще більше сприяють зростанню стовбурових клітин, а не хворобам, – пояснив Бонне.

Обов’язкова умова

Однак є обмеження, на які слід зважати. Донори крові все одно мають бути здоровішими за тих, хто не жертвує кров (це обов’язкова умова здачі крові), тож визначити будь-яку додаткову користь для здоров’я складно, бо вона насправді може залежати від кращої фізичної форми чи сильнішого імунітету.