На Волині відновлюють 17-річного хлопця, якого паралізувало після Covid-19

Фахівці Центру комплексної реабілітації Фенікс Волинського обласного медоб’єднання захисту материнства і дитинства відновлюють 17-річного юнака, який був майже знерухомлений після перенесеної коронавірусної інфекції.

– 17-річний Микола Мацюк із села Доросині вчиться впевнено ходити та виконувати побутові справи без сторонньої допомоги, – ідеться в повідомленні.

Історія хвороби

Восени 2024 року хлопець захворів на Covid-19, що ускладнився пневмонією. Унаслідок хвороби розвинувся синдром Гієна-Барре – це гостре запальне аутоімунне захворювання, що вражає периферичну нервову систему. Микола став майже нерухомим.

Сам юнак розповів, що все почалося з температури. Тиждень він лікувався вдома, а потім у лікарні. Після повернення з лікувального закладу відчував дедалі більшу слабкість, не міг стати на ноги. Знову опинився в лікарні.

– А після покращення знову стався відкат – практично не міг рухатися, було дуже важко. Коли я приїхав у Фенікс, був зовсім ніякий. Зараз можу сам їсти, ходити. Це елементарно, але цього довелося вчитися заново, – каже Микола.

Реабілітація

За словами фізичного терапевта Тетяни Салатюк, юнак потрапив до Центру у важкому стані – не міг підняти руку, не кажучи вже про ноги.

Медик пояснює, що спочатку потрібно було надати тонус м’язам за допомогою пасивної гімнастики. Потім додали вправи для кистей і стоп. Поступово хлопець почав трохи піднімати руки та ноги.

– Перший результат дуже надихнув його, підбадьорив, адже його емоційний стан був дуже важким. Після другого курсу міг самостійно пересісти на крісло. Сьогодні вже сам одягнув кросівки та зав’язав шнурівки, – розповідає Тетяна.

З Миколою працює велика мультидисциплінарна команда: лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти. А також психологи, адже хлопець був у депресії: коли людина була здоровою і раптом стала нерухомою – це дуже важко пережити.

Запорука одужання

За словами лікарів, зараз Коля щодня працює з гантелями, обважнювачами, гумками, м’ячем, а також присідає біля шведської стінки, займається на мотомеді, вчиться ставати навшпиньки.

Щоразу після двотижневого курсу реабілітації хлопець отримує від фахівців нові домашні завдання, розуміючи, що запорука його одужання – постійна наполеглива праця.

Джерело: Волинське облобов’єднання захисту материнства та дитинства