У НАТО не підтримують нову мету Трампа щодо оборонних витрат і мають свої плани – Reuters

НАТО, ймовірно, не дослухається до пропозицій обраного президента США Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону. Однак при цьому військово-політичний Альянс, найімовірніше, погодиться на виходи за рамки поточних показників оборонних витрат.

Про це пише Reuters із посиланням на офіційних осіб та аналітиків.

Заяви Трампа і зростання витрат НАТО на оборону

Обраний президент США заявив у вівторок, що члени блоку повинні витрачати на оборону 5% валового внутрішнього продукту (ВВП), що є величезним збільшенням порівняно з нинішньою метою у 2% і рівнем, якого наразі не досягає жодна країна НАТО, включно зі Сполученими Штатами.

Коментарі Трампа на пресконференції стали нагадуванням про те, що американський політик і раніше приділяв особливу увагу витратам НАТО під час свого першого терміну і погрожував не захищати союзників, які не виконують поставлене завдання.

Офіційні представники країн НАТО заявили, що згодні з необхідністю подальшого збільшення видатків на оборону, але не підтримали цифру в 5%, яка, на думку аналітиків, була б політично й економічно нездійсненною майже для всіх членів, пише Reuters. Для цього будуть потрібні сотні мільярдів доларів додаткового фінансування.

Однак, за словами офіційних осіб, на саміті НАТО в Гаазі в червні, що підстьобується побоюваннями, що Росія може напасти на одну з країн НАТО після України, і закликами Трампа, найімовірніше, буде узгоджено новий цільовий показник, ідеться в матеріалі.

Основні відкриті питання полягають у тому, якою буде ця нова мета і чи буде вона достатньою, щоб задовольнити Трампа.

Дехто очікує, що 32 члени НАТО після довгих суперечок погодяться на цільовий показник у розмірі близько 3% ВВП. Але навіть це буде складно для багатьох із них, які зараз – через десятиліття після встановлення мети – ледь досягають або не досягають мети у 2%.

– Схоже, що зрушення відбудеться… Я не думаю, що це буде 5%, що зараз неможливо майже для всіх країн світу, але… це буде не два (відсотки), які ми вже насилу досягаємо, а більше двох, – сказав Reuters міністр оборони Італії Гвідо Крозетто.

Італія, чиї витрати на оборону становлять близько 1,5 % ВВП, входить до числа восьми членів НАТО, які не відповідають поточному цільовому показнику.

Польща, що межує з Україною, є членом НАТО, який витрачає на оборону найвищу частку ВВП – 4,12% минулого року, згідно з оцінками альянсу. За нею йдуть Естонія з 3,43% і Сполучені Штати з 3,38%.

За оцінками НАТО, сукупні оборонні витрати членів альянсу 2024 року становитимуть $1,474 трлн – приблизно $968 млрд від США і $507 млрд від європейських країн і Канади. Загальний середній показник становить близько 2,71% ВВП НАТО.

Деякі чиновники й аналітики розглядають пропозицію Трампа про 5% як завідомо високу початкову ставку, щоб покласти початок багатомісячним переговорам, і очікують, що він може погодитися на щось ближче до 3%.

Під час торішньої передвиборчої кампанії в США Трамп пропонував встановити цільовий показник у 3%, додавши, що це означало б збільшення оборонного бюджету більшості країн НАТО приблизно на 30%.

Різке збільшення витрат країн НАТО

Варто визнати, що останніми роками, вражені війною Росії проти України, багато європейських країн збільшили витрати на оборону.

Але оскільки державні фінанси напружені, а витрати на оборону не користуються політичною популярністю в деяких країнах, урядам буде нелегко знайти додаткові мільярди, що спричинить за собою збільшення витрат на оборону навіть до 3% ВВП.

Хоча Трамп уподібнив витрати на оборону НАТО членським внескам до альянсу, вони відображають бюджети, що встановлюються національними урядами.

Фенелла Макгерті, експерт з економіки оборони з аналітичного центру Міжнародного інституту стратегічних досліджень, сказав Reuters, що недавнє збільшення витрат було “чудовим”, але країнам знадобляться роки, щоб почати досягати нових цілей.

– Навіть якщо Європа продовжить це незвичайне зростання – понад 10% у реальному вираженні у 2024 році, – знадобиться ще 10 років, щоб досягти навіть 3% ВВП, – сказала вона.

Однак багато європейських урядів вважають, що континент має більше робити для свого захисту і менше покладатися на Сполучені Штати.

Франція і країни Балтії наполягають на спільному запозиченні коштів Європейського союзу для фінансування оборонних витрат. Результат цих дебатів може залежати від національних виборів у Німеччині, яка досі виступала проти цієї ідеї.

Щоб стати більш самостійними, європейські союзники повинні витрачати більше коштів на розвиток можливостей, які наразі надають США, як-от дозаправлення в повітрі, важкі військові повітряні перевезення і радіоелектронна боротьба, каже Каміль Гранд, який раніше обіймав посаду головного чиновника НАТО з оборонних інвестицій.

– Усі ці речі коштують великих грошей. Деякі з них – це величезні гроші, – сказав Гранд, який зараз працює в аналітичному центрі Європейської ради з міжнародних відносин.

За його словами, нинішня ситуація у сфері безпеки передбачає, що європейські країни повинні витрачати на оборону близько 3% ВВП.

Марі-Агнес Страк-Ціммерманн, голова підкомітету Європарламенту з оборони, вважає, що Європа повинна збільшити витрати, але не зациклюватися на довільній цифрі.

– Нам потрібно мобілізувати набагато більше грошей, але ми не повинні дозволити Трампу звести нас з розуму, – сказала вона.