25 грудня виповнюється 129 років від дня народження Григорія Верьовки – українського композитора, хорового диригента, педагога, фольклориста, засновника і першого диригента всесвітньо відомого Національного заслуженого академічного українського народного хору, названого його іменем (1895-1964).

Григорій Верьовка народився в 1895 р. в містечку Березна на Чернігівщині і був шостою дитиною з 12-ти дітей у родині. Його батько Гурій був регентом церковного хорі і виховав дітей в любові до музики. Помітивши у сина неабиякі музичні здібності і гарний голос, батьки віддають його до архієрейського хору в Чернігові. Вже в той час він самотужки навчився грати на скрипці, яку, як згадував сам композитор, він виміняв у шкільного товариша за ковзани.

Навчаючись у Чернігівській духовній семінарії, Григорій Верьовка остаточно вирішив присвятити себе музиці. Закінчив київський Музично-драматичний інститут імені М.Лисенка. З 1919 р. працював як організатор і керівник самодіяльності, викладав хорове диригування у музичних навчальних закладах Києва.

Вів активну диригентську та педагогічну діяльність, керував українською національною філармонією. пізніше викладав у Київській консерваторії.

Минали роки. Помислами юнака все більше оволодіває музичне мистецтво, з музикою пов’язуються і його плани на майбутнє. Тож Григорій переїжджає до Києва і вступає до щойно відкритого Музично-драматичного інституту ім. Лисенка в клас композиції відомого музиканта-теоретика Б.Л. Яворського. Ще студентом він бере активну участь у роботі Народної консерваторії, згодом працює з самодіяльними хоровими колективами в різних установах міста.

Репертуар хору був надзвичайно різноманітний. Це й пісні на слова українських поетів, наприклад, Тараса Шевченка: “Думи мої”, “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Заповіт” або Павла Тичини: “Люба сестронько, милий братику, попрацюємо на Хрещатику”, грузинська пісня “Мчит Арагви вдаль”, угорська “Піє півень спозаранку” (переклад Тичини), народна пісня “Ой ти чуєш, Дніпре” (запис М.Гайдая), “Дума про Україну” (слова та мелодія В.Перепелюка), безліч популярних українських народних пісень… Завдяки своєрідному звуковому почерку хор упізнавали лише за однією проспіваною фразою.

Він – автор багатьох хорів, пісень, обробок народних пісень, інструментальних композицій тощо.

Помер видатний Майстер раптово 21 жовтня 1964 року. Після його смерті хором керувала два роки його дружина – Елеонора Скрипчинська (разом з балетмейстерами В.Вронським, та диригентом оркестру Я.Орловим і художником А.Петрицьким). Упродовж багатьох років хором незмінно й плідно керував Анатолій Авдієвський, випускник Одеської консерваторії, продовжуючи традиції Григорія Верьовки.

Україна молода