Нобель у цифрах і фактах: все, що ви не знали про премію і лауреатів

7 години назад

103 2 хвилин читано

Альфред Нобель — людина, чия спадщина пережила час і простір, ставши символом величі людського розуму та творчості.

Найвідоміша у світі премія щороку вшановує видатних діячів науки, літератури та світу і водночас нагадує про важливість справжніх цінностей в умовах сучасного світу, повного різних викликів.

Про це знають майже всі. І про церемонію нагородження теж.

А от чи відомо вам, як називали засновника премії? І скільки лауреатів увіковічені як експонати музеїв світу? Або скільки жінок отримали цю нагороду? Ні? Тоді читайте про все це у матеріалі Фактів ICTV.

Про Нобеля, його лауреатів, премію та інше

Альфред Нобель заснував Нобелівську премію, щоби залишити після себе спадок, який допомагав би людству впоратися з проблемами.

У його заповіті йдеться про те, що статок має бути розподілено між тими, хто досягнув успіхів у п’яти сферах: фізиці, хімії, медицині, літературі та справі сприяння миру.

Таке рішення частково було викликано одним доволі неприємним нюансом. Винахідник динаміту не хотів бути для нащадків “купцем смерті”. Саме так його нарік французький журналіст того часу. І от чому.

Купець смерті vs Символ прогресу

Хоча Нобель створив речовину для будівництва доріг, тунелів і залізниць та видобутку корисних копалин, його звинувачували у тому, що він розбагатів на засобах для руйнування. Адже властивості динаміту дуже швидко опанували військові.

Оцей контраст між намірами і наслідками й викликав критику. Це змусило Нобеля переосмислити свій спадок і спонукало заснувати премію, яка сьогодні стала символом життя і прогресу.

Перша церемонія і лауреати

Це сталося 10 грудня 1901 року, в день смерті Нобеля. Тоді лауреатами стали:

Вільгельм Конрад Рентген за відкриття рентгенівських променів;
Якоб Генрік Вант-Гофф за дослідження хімічної кінетики та осмотичних явищ;
Еміль Адольф фон Берінг за відкриття вірусів.

Серед видатних людей, які отримали премію в інші роки, були Марія Кюрі, Альберт Ейнштейн, Мартін Лютер Кінг і Барак Обама.

Сьогодні їхні фігури прикрашають музей Нобеля у Стокгольмі, який відвідує понад 600 туристів щодня. Загалом там більш ніж 1,5 тис. експонатів. Усі вони демонструють речі, що змінили світ.

До речі, у музеях воскових фігур можна натрапити й на інших лауреатів Нобелівської премії. Наприклад, Рут Бейдер Гінзбург – за її внесок у права жінок та гендерну рівність, Герберта Веллса – за його літературні досягнення, Далай-ламу і Малалу Юсуфзай, наймолодшу володарку Нобеля, нагороджену у 16 років за освітню боротьбу дівчат.

До слова, станом на 2024 рік 60 жінок були нагороджені Нобелівською премією у різних категоріях.

Шнобель – не Нобель

За сяйвом нагороди ховається ще одна річ, що є повною її протилежністю – Шнобелівська премія виявляє невдах та недосконалість.

Ig Nobel Prize заснувала в 1991 році група науковців і письменників на чолі з Марком Абрахамсом, редактором журналу Annals of Improbable Research.

Церемонія нагородження проходить щорічно в Гарварді, і, на відміну від традиційної Нобелівської премії, лауреатів заохочують не затягувати свої промови, оскільки антипремія служить мірилом того, чого не варто повторювати.