Саміт БРІКС у Казані: чи зможе Путін використати його, щоб послабити Україну

У російській Казані проходить саміт БРІКС 2024 на який прибули представники 36 країн світу, а також генсек ООН Антоніу Гутерреш.

Згідно з аналізом Інституту вивчення війни російський диктатор Володимир Путін хоче використати цей саміт аби ослабити Захід та Україну.

Як Путін може використати саміт БРІКС у контексті війни проти України – читайте в матеріалі Фактів ICTV.

• Що відомо про саміт БРІКС
• Які країни прибули на БРІКС 2024, а хто проігнорував
• Що на порядку денному
• Як Путін може використати БРІКС проти України

Що відомо про саміт БРІКС

БРІКС – це міжнародне обʼєднання найбільших за площею та населенням країн, що розвиваються.

Перша зустріч у форматі БРІКС відбулася у 2006 році, коли за ініціативи російського диктатора Володимира Путіна лідери Бразилії, Росії, Індії та Китаю вперше зібралися на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку (США).

До 2010 року група мала назву БРІК – за першими літерами назви кожної з країн. У 2011 році приєдналася Південна Африка, тож група стала називатися БРІКС (South African Republic).

1 січня 2024 року до п’ятірки БРІКС приєдналися Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати.

На сьогодні БРІКС налічує 9 країн-членів.

З 22 по 24 жовтня 2024 року у російській Казані проходить 16-й саміт у форматі БРІКС.

Які країни прибули на БРІКС 2024, а хто проігнорував

На цьогорічний саміт  БРІКС у Казані прибули делегації з 36 країн, з них 22 глави держави.

Зокрема президент Китаю Сі Цзіньпін, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, президент ПАР Сіріл Рамафоса, прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед.

Також уперше за понад два роки до РФ прибув генсек ООН Антоніу Гутерреш, що викликало шквал критики, зважаючи що на Саміт миру генсек ООН приїжджати відмовився.

– В ООН це пояснили тим, що Гутерреш відвідує усі великі форуми в яких так чи інакше залучені країни G-7 та G-20. Тобто Саміт миру – це було все ж таки не офіційне зібрання, тобто він разовий умовно кажучи, тому Гутерреш туди не приїжджав, аби не підігравати, як він каже, жодній стороні. А оскільки на саміті БРІКС зібралися багато країн, в яких мешкає майже половина всього населення землі, то він як генсек ООН повинен цей саміт відвідати, – сказав Фактам ICTV політичний консультант Ігор Рейтерович.

Значна кількість лідерів відмовились їхати з різних причин. Зокрема, президенти Бразилії, Куби та Сербії.

Бразильський президент Луїз Інасіо Лула да Сілва скасував поїздку до російської Казані на саміт БРІКС нібито через травму голови.

Як повідомили у його адміністрації, через рвану рану на потилиці лікарі порадили президентові тимчасово уникати далеких рейсів, тому він візьме участь у засіданнях через відеозв’язок.

Президент Сербії Александар Вучич у телефонній розмові з Володимиром Путіним відмовився брати участь у саміті БРІКС, незважаючи на особисте запрошення лідера Кремля. Проте подякував йому за газ.

Сербський лідер пояснив свої дії тим, що намагається балансувати між своїми зв’язками з Росією та прагненням до вступу в ЄС і поліпшенням відносин зі США.

Що на порядку денному

Президент Росії Володимир Путін заявив, що понад 30 країн висловили бажання приєднатися до БРІКС.
Як пишуть західні ЗМІ, Кремль розглядає цю платформу як альтернативу очолюваним Заходом міжнародним організаціям, таким як G7 – позиція, яку підтримує президент Китаю Сі Цзіньпін.

Як повідомляє керівник ЦПД Андрій Коваленко головна мета візиту президента Китаю багатополярність світу та пошук альтернативи західному впливу. 

– Основою багатополярності вбачають можливості економічного колективного зростання, а також зміни кордонів зон інтересів, в тому числі шляхом проксі-воєн. Втім, досі основою зростань є західні технології… Тож здебільшого так званий БРІКС все одно залежить від західних технологій та інвестицій. Саме тому РФ і не вдається зробити його ворожою альтернативою Заходу. А Китай та Індія цього не особливо хочуть. Їм потрібні нові форми діалогу з Заходом, – зазначає Коваленко.

Відомо, що 23 жовтня, Путін планував провести окремі переговори з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном і президентом Венесуели Ніколасом Мадуро.

Також російський президент планував зустрітися з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.

Зазначається, що Туреччина, член НАТО, також претендує на роль можливого посередника між Росією та Україною та прагне до теплих відносин з Москвою.

Гутерріш проведе переговори з Путіним 24 жовтня, де вони обговорять війну в Україні, повідомили в Кремлі.

Як Путін може використати БРІКС проти України

Згідно з аналізом Інституту вивчення війни та повідомленнями західних ЗМІ лідер Кремля планує використати саміт БРІКС аби послабити Україну та Захід. Проте у Путіна це навряд вийде, переконаний політолог Ігор Рейтерович.

– У Путіна є бажання перетворити БРІКС на військово-політичний союз. Але нічого з цього не вийте, просто через те, що у цьому не зацікавлені та ж Індія і Китай, – каже експерт.

Путін може використати саміт БРІКС собі на користь, але вигода буде мінімальною, зазначає Рейтерович. За його словами президент РФ може у кулуарах домовитися з окремими країнами про розширення постачання до Росії товарів подвійного призначення. Але й у цьому плані вигода буде мінімальною.

– Це товари, які не мають прямого відношення до військової справи, але вони при певній модифікації можуть бути використані для виготовлення зброї. Наприклад: мікросхеми, які можна використовувати в мікрохвильовці, але якщо її трошки перепаяти, то можна використовувати при виготовленні дронів, так само і системи GPS для автомобілів і так далі, – додав Рейтерович.

Найголовніша ціль цьогорічного саміту БРІКС – привернути увагу до Росії та Володимира Путіна, аби показати, що він не ізгой.

– Для них зараз важливий більше інформаційний ефект, що стільки приїхало країн. Усі з Путіним спілкуються, він рукоподаваний, а не вигнанець, на якого ніхто не звертає уваги, – зауважив політолог.

В декларації БРІКС у Казані Україну згадали лише раз, у 36 пункті на 13 сторінці.

В документі, який опублікував Кремль, йдеться про підтримку вирішення “ситуації в Україні та навколо неї” за допомогою посередництва, діалогу та дипломатії.

Хоча, напередодні саміту анонсувалося, що однією з головних тем зустрічі буде китайсько-бразильський план миру в Україні, але поки ця тема на полях заходу не піднімалася.