Підвищення податків з 1 жовтня: чи вдасться наповнити бюджет і що буде з цінами

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №11416-д – про велике збільшення податків на 58 млрд грн цього року та 137 млрд – у наступному. Підвищення податків 1 жовтня мало би бути в за умови, що Рада проголосує у другому читанні та документ підпише президент. Проте народні обранці не встигнуть провести друге читання до 1 жовтня. Тому підвищене оподаткування запровадять “заднім числом”.

Факти ICTV розбиралися, кого стосуватиметься підвищення податків з 1 жовтня.

Підвищення податків з 1 жовтня

Законопроєкт щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану за основу ухвалили ще 17 вересня. Тож на українців чекає:

• підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
• збільшення податків на I-II групу ФОПів;
• 1% на всіх форм ФОП III групи;
• 25% прибутку на фінустанови;
• 50% податок на прибуток банків у 2024 році;
• авансовий платіж на роздрібну торгівлю пальним.

Підвищення військового збору до 5%

Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) на єдиному податку вводиться військовий збір, який різнитиметься залежно від групи.

Так, військовий збір для ФОПів І, II та IV груп передбачається на рівні 10% від однієї мінімальної зарплати станом на 1 січня звітного року. Тобто, 710 грн у 2024 році та 800 грн у 2025-му. Нагадаємо, що з 1 квітня 2024 року в Україні мінімальна зарплата становить 8000 грн.

Згідно з проєктом держбюджету-2025, ФОПи знову будуть платити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22% мінімальної зарплати.

Для ФОПів на III групі передбачено військовий збір в 1% від суми доходу. Тобто з 1 жовтня 2024 року з кожної тисячі гривень підприємцю доведеться додатково заплатити 10 грн. На сьогодні підприємці III групи сплачують єдиний податок у 5% від доходу.

Збільшиться ставка військового збору для фізосіб-підприємців з 1,5% до 5% на загальній системі оподаткування та самозайнятих осіб.

У законопроєкті зазначено, що ФОПи I, II та IV групи мають сплатити авансовий внесок не пізніше від 20 жовтня.

Військовий збір із заробітних плат

Військовий збір із заробітних плат найманих працівників з 1 жовтня становитиме 5%, а не 1,5% як зараз. Імовірно, роботодавцям доведеться підіймати зарплати.

Загалом відрахування із зарплат після підвищення податків з 1 жовтня становитимуть 23%, а не 19,5%.

Авансові платежі для АЗС

У законопроєкті прописані авансові внески з податку прибуток на роздрібну торгівлю пальним. Йдеться про щомісячні платежі у розмірі від 30 до 80 тис. грн, залежно від типу пального та наявності магазину при АЗС.

Так, для місць, де продають лише скраплений газ, розмір щомісячного платежу становитиме 30 тис. грн. Для місця торгівлі кількох видів пального, де частка реалізації скрапленого газу становить 50% і більше відсотків – платіж у розмірі 45 тис. грн. Якщо продається понад два види пального, то доведеться платити 60 тис. гривень.

АЗС, які окрім пального продають тютюн чи алкоголь, сплачуватимуть від 40 до 80 тис. грн.

50% податок на прибуток для банків та 25% на прибуток фінустанов

У коментарі Фактам ICTV президент Асоціації українських банків Андрій Дубас нагадав, що банківський сектор у 2023 році також відчув на собі підняття податків. Так, торік Верховна Рада теж ретроспективно вирішила змінити податковий підхід до банків і вже з 2024 року податкова ставка на прибуток для банків не 18%, а 25%.

– У нас були свої побоювання і певні негативні сприйняття цих речей. Особливо з огляду на піврічну епопею з голосуванням допомоги Палатою представників і погодженням від Євросоюзу 50 млрд євро програми Ukraine Facility, щодо якої одна європейська країна дуже довго ставила запитання. І в цей момент банки вимушені були та погодилися підставити плече державі, – зауважив Андрій Дубас.

За його словами, в перші місяці 2024 року левову частину в загальних доходах держбюджету були саме сплати від цього підвищеного податку для банків за 2023 рік – 50%.

Експерт вважає, що немає нічого дивного у піднятті податків у державі, яка воює. Хоча, звісно, це не дуже приємний момент.

– У нас суттєво впали доходи держбюджету. Ми втратили величезні сегменти економіки, як-от: металургія, частина агрокомплексу, який зараз або замінований, або окупований. А витрати з держбюджету суттєво зросли, бо так ми фінансуємо оборону. Це все колосальні речі. І тому підняття податків нам не уникнути, але це потрібно робити виважено, – говорить експерт.

Андрій Дубас вважає, що не можна піднімати податки заднім числом, бо це нагадує ситуацію зі студентом, який в останню ніч перед екзаменом намагається все вивчити. Тож державі варто заздалегідь попереджати бізнес про підвищення податків.

За словами президента Асоціації українських банків, банківському сектору закидають те, що його прибутковість забезпечується державними різними інструментами, цінними паперами тощо. Хоча це не зовсім так.

– Ми проаналізували доходи банківського сектору на складники. І тільки 16% зі 100% доходів банків – це доходи від депозитних сертифікатів. Інші доходи – кредити юридичним особам, що корисно для економіки, кредити фізичним особам, комісійні різні моменти і, наприклад, ОВДП (облігації внутрішніх державних позик). Але ОВДП можуть не тільки банки використовувати, а й і звичайні підприємства, і пересічні громадяни, – пояснює Андрій Дубас.

На його думку, народних депутатів трохи вводять в оману, коли говорять, що банківські доходи – це виключно користування депозитними сертифікатами.

Андрій Дубас нагадав, що підвищення податків для банків і фінустанов у 2023 році держава тоді назвала одноразовою акцією через безвихідь. А тепер бачимо, що це стається вдруге. Саме через це і МВФ, і Національний банк, і інші державні органи виступають проти, на відміну від того, коли вперше оподаткування підвищувалося у 2023 році.

Чи допоможе підвищення оподаткування банків

Президент АУБ наголошує, що після перемоги у війні Україна стане дуже привабливим інвестиційним майданчиком. Але тут виходить неприємний момент для інвесторів – через те, що в країні оподаткування може змінюватися в середині року, або змінюватися лише для однієї галузі. До того ж спочатку говорили, що це одноразова історія, а потім так робиться вдруге.

На думку Андрія Дубаса, це у майбутньому підриває наші потенційні можливості залучення сотень мільярдів доларів для України.

– Але я гадаю, що депутати до другого читання звернуть увагу на заклики і бізнес-спільнот, і нашої Асоціації. Маємо зважити ризики та потенційні короткострокові незначні переваги, які може це дати. Ми, як Асоціація, надіслали листи до всіх народних депутатів, членів комітету, до Національного банку, до Міністерства фінансів, до МВФ і до президента України, щоб звернути увагу на можливі ризики, – підсумував Андрій Дубас.

Чи вплине оподаткування на кредити й депозити

За словами Дубаса, кредити можуть подорожчати, а відсотки за депозитами можуть змінитися. Хоча цього не хотілося б.

– Я маю велику надію, що до другого читання цей пункт депутати не проголосують, – зауважив експерт.

Підвищення податків з 1 жовтня – чи зростуть ціни для українців

Президент АУБ Андрій Дубас вважає, що підняття податків з жовтня може позначитися і на цінах, і на вартості послуг. Хоча якогось значного підвищення цін не варто очікувати, бо для одних ФОПів ріст податків становитиме 3,5% (з 1,5% до 5%), для інших – це 1%.

– Я не думаю, що це буде мати такий значний вплив на ріст цін в Україні, – наголосив експерт.

Як покрити дефіцит бюджету України

Уряд затвердив проєкт державного бюджету на 2025 рік, де зазначено, що дефіцит держбюджету може становити 1,546 трильйона гривень. Тобто в уряді говорять, що оподаткування не уникнути.

Андрій Дубас нагадав, що від початку повномасштабної війни дефіцит бюджету України становив 50%. Тобто з податків Україна покривала лише половину, а другу половину нам давала міжнародна коаліція – фінансами і зброєю.

Але тут є проблема з можливістю використання західної допомоги, бо її ми можемо використовувати лише на цивільне життя: пенсії, соціальні виплати, зарплати тощо. Власні податкові надходження ми можемо використовувати на оборону, а ці витрати з тривалістю війни постійно ростуть. Водночас приросту бізнесу ми не бачимо. Тому що країна воює, триває відтік людей, зменшується ділова активність, і звичайно, що відрахування до держбюджету також будуть зменшуватися.

На думку президента Асоціації українських банків Андрія Дубаса, рішень тут повинно бути декілька. По-перше, варто проводити переговори з міжнародниками, щоб ми могли використовувати їхню допомогу на військові потреби. По-друге, ставити більш гостро питання щодо конфіскації заморожених російських активів. Якщо раніше керівництво Європейського центробанку було категоричне у цьому питанні, то зараз можна побачити певне пом’якшення.

– Можна випустити цінні папери під гарантію цих заморожених активів, тоді Україна отримає 30 чи 35 млн євро. Це вже добре, але цього недостатньо. Бо нам треба вигравати війну і відбудовувати все, що знищила Росія. А це сотні мільярдів доларів. Світовий банк підрахував на середину 2024 року 480 мільярдів доларів збитків. Це те, що вони змогли порахувати. А скільки ще не підраховано. А як ми просіли за ці 2,5 року! – зауважив Андрій Дубас.

Він наголосив, що допомога Україні не має бути по краплях, наче для підтримання тонусу. Нам треба перемагати і далі розвиватися із цивілізованими державами.