У США батьки судяться с розробниками відеоігор

В США здійнялася хвиля судових позовів, у яких батьки звинувачують великі компанії-розробники відеоігор у сприянні розвитку залежності дітей з метою прибутків.

Зокрема одна із заявниць стверджує, що після девʼяти років гри в Call of Duty, NBA 2K, Grand Theft Auto V і Roblox її 14-річний син отримав пошкодження мозку, переніс інсульт та страждає на судоми. Інша мати запевняє, що відеоігри призвели до психічних розладів у її дитини.

Батьки проти відеоігор – що відомо по судовій справі

Слухання призначене на 30 травня в Солт-Лейк-Сіті. Відповідачами проходять компанії Microsoft, Nintendo of America, Sony Interactive Entertainment, Roblox та розробник Fortnite – Epic Games. Ці корпорації є частиною індустрії, глобальний дохід якої, за прогнозами, перевищить $200 млрд до 2026 року.

Про тотально перемогу батьків наразі не йдеться, попри це справа загрожує компаніям мільйонними збитками. Також їх можуть змусити зробити ігри менш нав’язливими, щоби зменшити час, що користувачі проводять із гаджетами. Це може призвести до того, що гравці зменшать обсяг покупок у програмах та витрачатимуть менше коштів на завантаження ігор.

Що кажуть розробники щодо позовів

В Асоціації розважального програмного забезпечення, членами якої є Microsoft, Nintendo, Sony та Epic Games, заперечують твердження про те, що ігри є шкідливими.

– Заяви, які стверджують протилежне, не ґрунтуються на фактах та ігнорують реальність, що мільярди людей у всьому світі, різного віку та походження, грають у відеоігри у здоровий, збалансований спосіб, – заявили в організації.

У березні цього року Microsoft і Roblox стверджували, що батьки, які засуджують ігри як “надто захопливі”, не беруть до уваги той факт, що їхній контент захищений як свобода слова відповідно до Першої поправки Конституції США. В компаніях порівнювали претензії до них зі звинуваченням кінотеатрів за розповсюдження фільмів, чи студії звукозапису за створення “надто вабливої музики”.

Крім того, батькам доведеться переконати суд, що шкода, якої зазнають їхні діти, пов’язана безпосередньо з використанням технологій, а не з іншими факторами, що впливають на їхнє життя.