Провести його в останню путь прийшли земляки, бойові побратимами, друзі, найближчі та найрідніші люди.

Тепер він у Небесному Війську та буде тримати мирне небо.

Ругаль Сергій Іванович народився 29 жовтня 1974 року в Ніжині, його батько був ветеринарним лікарем, мати працювала на хлібокомбінаті.

У 1991 році він закінчив Ніжинську ЗОШ №7.

Проходив строкову військову службу у Збройних Силах України з 1994 по 1996 рік. Закінчив навчальну частину, служив у 93-й механізованій дивізії 6-го армійського корпусу. Після закінчення строкової служби Сергій повернувся до рідного міста, працював на різних підприємствах Ніжина, допомагав доглядати за хворим батьком.

У 2014 році, коли розпочалася агресія російської федерації проти нашої країни, Сергій добровільно пішов до Збройних Сил України та брав участь у проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Воював у складі 93-ї та 54-ї окремих механізованих бригад у найгарячіших місцях, отримав поранення та контузію і був демобілізований унаслідок отримання інвалідності.

24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення рф на територію України, Сергій в перший день узяв до рук зброю та вступив до лав Збройних Сил України.

Захищав рідне місто у складі сформованого стрілецького батальйону Ніжинського ТЦК та СП.

Коли окупантів вигнали з Чернігівщини, солдат Ругаль Сергій Іванович був переведений до 54-ої окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, воював на Донеччині, був гранатометником, командиром розрахунку протитанкового комплексу Штурм.

Восени 2023 року стан здоров’я Сергія значно погіршився, йому провели операції з видалення уламків від мінно-вибухового поранення, яке він отримав ще у 2015 році. Його перевели у підрозділ трохи подалі від передової.

Сергій передавав свій бойовий досвід побратимам, навчав особливостям застосування протитанкової зброї. Намагався бути максимально корисним, готував їжу для підрозділу, виконував інші обов’язки. На жаль, він не ставився серйозно до свого здоров’я, яке суттєво погіршувалося, не хотів лікуватися, казав рідним та побратимам, що найкращі ліки – то наші перемоги над ворогом.

11 березня Сергія Ругаля не стало…

В нього залишилися мама та сестра.

Поховають воїна на Алеї Слави у Ніжині.

Щирі співчуття рідним та близьким.

Світла пам’ять та шана Герою!