Як дрони змінили війну і як навчитися їх збирати та пілотувати – Факти ICTV

Фото Getty images

Два роки російсько-української війни чітко продемонстрували, як українська технічна революція змінює ведення сучасної війни. Наші оборонці неприємно здивували противника технологічною кмітливістю, водночас викликавши захоплення світу.

Дрони на війні – це один із недорогих елементів для ведення бою, який дав нам час і перевагу над ворогом. Але й він не стоїть на місці, тому наші бійці просто на позиціях модифікують “застарілі” зразки FPV-дронів і складають нові з пошкоджених.

Як доказ значення дронів на війні в Україні вперше у світі сформовано 67 ударних рот БпЛА, які тільки за 7 місяців уразили понад 15 тисяч цілей.

Потреба в малих і маневрених БпЛА стала очевидною, і у грудні 2023 року президент Володимир Зеленський заявив про те, що Україні потрібно щонайменше 1 млн дронів. Міноборони назвало виробництво дронів одним із пріоритетів на 2024 рік, а очільник Мінстратегпрому Олександр Камишін уточнив, що окрім FPV-дронів, йдеться про дрони середньої та великої дальності – понад 100 км та понад 1 тис. км відповідно.

Крім того, за підсумками засідання партнерів України у форматі Рамштайн у лютому поточного року генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що країни Північно-атлантичного договору планують надати Україні ще 1 млн безпілотників протягом 2024 року. І Україна одразу запропонувала закупити на ці гроші дрони українського виробництва.

Безпілотники дають можливість компенсувати не завжди точні удари артилерією, замінивши їх більш прицільними ударами БпЛА по вразливих місцях ворожої техніки чи просто по живій силі окупантів.

Виготовлення одного FPV-дрона значно дешевше, ніж виготовлення одного артилерійського снаряда. Так, у НАТО зазначали, що раніше вартість одного боєприпаса для артилерії становила близько $2 тис. Коли ж після 2022 року через повномасштабне вторгнення РФ в Україну попит на снаряди зріс, ціни підскочили до понад $8 тис.

Порівняно з дорогими снарядами, дрони, до яких можна приєднати боєприпас для РПГ чи просто ручну гранату, є значно дешевшими та часто не менш ефективними.

За словами Камишіна, Україна спроможна виробити протягом 2024 року понад 10 тис. ударних дронів середньої дальності та понад 1 тис. БпЛА з дальністю більше ніж 1 тис. км.

Види дронів

Бойові безпілотні літальні апарати (ББЛА) можна розподілити за різними характеристиками: мета використання дронів на війні, дальність польоту, маса корисного навантаження, наявні механізми тощо.

Самі ж повітряні дрони бувають двох типів: літакового та гелікоптерного.

Принцип класифікації можна зрозуміти з назви: в основі літакових моделей — несні площини-крила, які забезпечують дрону високий і тривалий політ на великі відстані. Водночас дрони гелікоптерного (коптерного) типу оснащені гвинтами, які дають змогу, зокрема, бути БпЛА меншими за розмірами, не потребувати злітної смуги чи додаткових засобів для зльоту, а замість цього – підійматись у повітря з місця.

За типом застосування ББЛА можна поділити на три категорії:

• для розвідки і спостереження;
• з озброєнням ракетами чи бомбами (ударні дрони), а також дрони-камікадзе;
• комбіновані – можуть вести спостереження та за потреби атакувати ціль.

Казати, що існує якийсь один важливий різновид безпілотників, неправильно. Усі вони мають свою важливу функцію.

Так, розвідувальний дрон інформує про ситуацію на землі, координує піхоту та техніку, а також може працювати у взаємодії з ударними дронами. Ударний дрон безпосередньо завдає ураження противнику, а комбіновані типи дронів можуть виконувати ці дві функції одночасно.

Як дрони допомагають у війні та що відомо про виробництво дронів в Україні

У вересні 2023 року заступниця міністра оборони США Кетлін Гікс оголосила про прискорення ініціативи Пентагону Replicator, що передбачає активніше використання штучного інтелекту на полі бою. Вона назвала це “зміною правил гри” в національній безпеці. У рамках цієї програми американські військові планують розгорнути тисячі автономних систем озброєння в різних сферах протягом наступних 18-24 місяців.

Проте проєкт Replicator – це лише верхівка айсберга. Стрімкий розвиток штучного інтелекту призводить до появи нового покоління летальних автономних систем озброєнь, які можуть ідентифікувати, відстежувати й атакувати цілі без втручання людини.

Дрони з автономними можливостями і боєприпаси зі штучним інтелектом вже використовуються на полі бою, зокрема в російсько-українській війні – від БпЛА з самонаведенням, які обирають цілі на основі певних характеристик, до автономних роїв дронів.

За можливими у майбутньому арміями “бойових роботів” легко не помітити революцію у сфері штучного інтелекту, яка відбувається паралельно. Вже сьогодні війну між Росією та Україною іноді називають “першою повномасштабною війною безпілотників”, оскільки саме ці бойові дії стали переломним моментом для розуміння дронів та штучного інтелекту державами.

Як приклад, у січні 2024 року Forbes писав, що колишній гендиректор Google Ерік Шмідт розпочав проєкт під назвою White Stork (на честь білого лелеки, національного українського птаха). В рамках проєкту Шмідт хоче поставити на масове виробництво дешеві одноразові дрони-камікадзе, які будуть використовувати штучний інтелект для візуального наведення.

Подібні дрони зможуть працювати в умовах російсько-української війни, де майже всюди на фронті заглушений GPS-сигнал. Точні тактико-технічні характеристики дронів наразі невідомі, але зазначається, що вони будуть нести невелику кількість вибухівки та зможуть літати зі швидкістю, на якій їх буде складно збити.  Попередня вартість дронів White Stork становитиме $400.

Загалом уроки, які різні країни виносять з війни РФ проти України, показують, що відносно недорогі дрони можуть позбавити противника переваги в морі чи на землі. Чого варта згадка лише про Чорноморський флот Росії, який фактично програв українським морським дронам.

Схожа ситуація і з повітрям. Так, станом на початок 2024 року існують експериментальні версії бойових безпілотників-літаків, що можуть вести, наприклад, повітряний бій із противником, але водночас для їх використання не потрібна людина всередині.

Прикладами таких безпілотників можуть слугувати Kratos XQ-58 Valkyrie, Bayraktar Kızılelma чи AVIC 601-S.

Щодо коптерних повітряних безпілотників, то сьогодні активно працюють над розробкою так званих дронів-авіаносців, що можуть нести на собі низку інших БпЛА, які скидають у певній зоні, а вже з “дрона-авіаносця” здійснюється зв’язок із меншими за розмірами БпЛА.

Цей перелік інноваційних технологій та дронів не є повним, оскільки у різних країнах існують свої класифікації та експериментальні версії безпілотників, які або не введені в експлуатацію, або не демонструються публічно.

Станом на грудень 2023 року було відомо, що Збройні сили України та інші підрозділи, залучені до війни з Росією, використовують близько 70 моделей різних БпЛА, що мають різне призначення.

Під час використання цих безпілотників застосовується більше ніж 20 різних типів боєприпасів для БпЛА.

Загалом сьогодні українські Збройні сили мають як далекобійні баражувальні боєприпаси UJ-26 Бобер, що б’ють на відстань до 800 км, так і американські Switchblade, які використовуються в радіусі від 10 до 40 км.

Найпоширенішими на сьогодні є саме ударні FPV-дрони, які або перероблюють із цивільних моделей БпЛА, або збирають волонтери, а то й самі бійці на фронті.

Український командир взводу 411 окремого батальйону БпАК із позивним Цвях, який за час повномасштабної війни служив як на Сході, так і на Півдні України, каже, що сьогодні існує потреба не стільки в високотехнологічних безпілотниках, скільки у БпЛА з простішими технологіями, як-от дрони з тепловізійним або нічним баченням.

Цвях пояснює, що різноманітність безпілотних бортів на фронті змусила обидві сторони війни змінити тактику і логістику.

– Тобто всі рухи, що з нашого боку, що з боку ворога, через велику кількість БпЛА робляться зазвичай у темний час. Тому для якіснішого ураження необхідний достатній рівень дронів-камікадзе з тепловізійними камерами або з камерами нічного бачення, – розповідає він.

Водночас Цвях додає, що мав справу і з більш технологічними БпЛА, наприклад дронами-авіаносцями, які можуть переносити інші безпілотники. Утім, ці технології досі перебувають на стадії розробки з обох сторін конфлікту і потребують модифікацій.

Чим озброєні дрони

Щодо озброєння, яке використовують різноманітні безпілотні системи, то тут все заплутаніше. Сьогодні існує чимало різної номенклатури вибухових пристроїв, які несуть БпЛА. Деякі дрони, як-от ірансько-російський Shahed-131/136, мають вбудовані в корпус 40-50 кг вибухівки.

Водночас більш технологічні та просунуті БпЛА, як-от MQ-9 Reaper чи Bayraktar TB2, можуть нести різноманітне озброєння: від протитанкових ракет Hellfire чи протиавіаційних ракет AIM-9X до різних видів бомб, зокрема і високоточних, як-от поставлені в Україну JDAM.

Своєю чергою примітивніші, але не менш важливі на війні дрони, як-от звичайні FPV-безпілотники, можуть нести від 1 до 4 кг вибухівки, залежно від тактико-технічних характеристик (ТТХ) БпЛА.

Так, командир окремого взводу 411 батальйону БпАК розповідає, що по всьому фронту поширені найрізноманітніші види вибухівки, які можна підвісити на FPV-дрон. Це можуть бути звичайні ручні гранати, постріли до РПГ-7 або ж різноманітні “болванки” начинені пластичною вибуховою речовиною, яку можна модифікувати залежно від наявних завдань.

Як приклад, для ураження бронетехніки ворога будуть ефективнішими кумулятивні снаряди, для ураження живої сили противника ефективнішими будуть, наприклад, ручні осколкові гранати.

– Номенклатура боєприпасів для FPV-дронів доволі широка. Нема одного штатного боєприпаса, але те, що чіпляється під FPV, можна модифікувати. Фактично, це будь-який боєприпас, який підніме дрон, залежно від його ТТХ, – пояснює він.

Водночас військовий із позивним Цвях додає, що далеко не всі безпілотники влучають в ціль, а навіть якщо і влучають, то це не завжди означає, наприклад, виведення техніки з ладу.

– 50% уражень з усіх випущених екіпажем бортів — це прямо хороший результат уже. Коли це 70%, то можна казати, що це вже високий рівень професіоналізму екіпажу, – додає він.

Втім, середньостатистичний результат ураження FPV-дронами становить від 30% до 50%, підсумовує Цвях.

За час повномасштабної війни Росії проти України з’явилося чимало проєктів, які або навчають, як збирати безпілотники вдома, або вчать керувати цими БпЛА. На сьогодні існують як платні, так і безоплатні курси.

Одним із найбільших волонтерських проєктів, який навчає, як збирати 7-дюймові FPV-дрони в себе вдома, є Victory Drones.

Де навчитись збирати дрони в Україні

Victory Drones

Основний фокус Victory Drones — навчання військовослужбовців. Наразі практичні навчання за різними напрямами пройшли вже понад 50 тис. військових, а на онлайн-навчання для військових зареєстровано вже близько 100 тис.

Водночас проєкт має курси і для цивільних, зокрема інженерні онлайн-програми Народний FPV та Інженер БпЛА. Базовий курс, а також великий практичний курс підготовки інструкторів.

Організатори проєкту безкоштовно ознайомлюють із теоретичною частиною, допомагають із практичною частиною, до того ж вони мають спільноту в Discord, в рамках якої індивідуально допомагають зі збором БпЛА.

Усі зібрані FPV-дрони проєкт пропонує надсилати їм на перевірку якості, а також польові випробування з вагою. В рамках курсу учасник може отримати два сертифікати: один за проходження курсу на Prometheus, інший – коли вже зібраний дрон буде надісланий та перевірений командою Victory Drones.

Є-Дрон

Водночас є й інші курси та програми. Так, є Youtube-канал Є-Дрон, на якому детально розповідають про різні FPV-дрони, їх збирання, налаштування тощо. Також автор каналу розповідає про необхідні аксесуари та деталі для дронів: пульти, шоломи, батареї тощо.

Крім того, Youtube-канал час від часу записує відео у форматі запитання-відповідь, де допомагає глядачам розібратись у різних аспектах пілотування та збирання дронів.

Дронарня

Також існує Інженерна FPV-школа Дронарня, де фахівці дають військовим інженерні навички зі складання, сервісу та ремонту FPV-дронів малого класу або інших БпЛА, а також допомагають якнайшвидше покращити вміння пілотувати FPV-дрони.

Утім, у школі застерігають, що програма курсу підходить для досвідчених FPV-пілотів.

Щоби навчитись керувати дронами, потрібне насамперед бажання. Сьогодні можна завантажити на комп’ютер різноманітні симулятори операторів FPV-дронів, де, маючи пульт керування, можна відточувати навички роботи з БпЛА.

Не обов’язково для практики одразу купувати відносно дорогий і професійний пульт типу Radiomaster TX12. Можна обійтись дешевшою апаратурою, наприклад  контролером від BetaFPV. Звісно, в симуляторі можна керувати й ігровим контролером для Playstation чи Xbox, але ці геймпади мають зовсім іншу будову, що відрізнятиметься від професійних пультів, якими оперують під час керування реальним FPV, тому фахівці не радять ігрові контролери для підготовки.

Для роботи з реальним, а не віртуальним FPV-дроном, знадобиться не тільки пульт, а й FPV-окуляри (їх ще іноді називають шоломом). Підбір як пульта, так і FPV-окулярів індивідуальний, хоча різні моделі можуть мати різні переваги. Визначитися з підбором шолома або контролера допоможе вищезгаданий Youtube-канал Є-Дрон.

Утім, це можна зробити і на реальних курсах з підготовки FPV-операторів, де інструктори підкажуть та нададуть можливість випробувати різні дрони, окуляри та пульти.

Більшість шкіл для підготовки операторів дронів є платними для цивільних і безкоштовними для військових.

Курси з навчання операторів дронів:

Скільки триває навчання на оператора БпЛА

Тривалість навчання – як збирання дронів, так і пілотування – залежить від обраних вами курсів.

Кожна зі шкіл має свої стандарти підготовки: комусь важливо, щоб ви могли зібрати один робочий безпілотник, за що отримаєте сертифікат, а хтось хоче навчити вас не тільки збирати БпЛА, а й налітати необхідну кількість годин під час безпосереднього пілотування дрона. Лише після пройденого навчання надають сертифікат.

У Victory Drones розповіли Фактам ICTV, що сьогодні їхній курс зі збирання FPV-дронів для зручності був перенесений на онлайн-платформу Prometheus, а тривалість теоретичної частини навчання – близько 8 годин лекційного матеріалу.

Саме ж збирання FPV-дрона може займати від кількох днів до тижня.

– Це приблизно 8-9 годин інтенсивної роботи, тож все залежить від того, скільки часу людина готова виділяти на це в день, – каже менеджер із комунікацій Victory Drones Анна.

Також на швидкість впливають затримки із комплектуванням, оскільки іноді відсутність якоїсь деталі може загальмувати процес.

– Перші дрони зазвичай збираються довше, з досвідом швидкість складання зростає, – пояснює Анна.

Фото: Getty images

Загалом для складання найпростішого, але ефективного БпЛА, сьогодні потрібно до $500 (до 19 тис. грн). Це передбачає як компоненти для самого дрона, так і інструменти, як, наприклад, паяльник, а також необхідні розхідні матеріали.

Складання FPV-дрона, який можуть зібрати усі охочі, пройшовши відповідні курси, охоплює такі основні запчастини:

1. Рама

2. Мотор

3. Стек (це політний контролер + регулятор обертів)

4. Відеопередавач VTX

5. Антена відео

6. Камера

7. Радіоприймач RX

8. Пропелери

9. Кріплення для батарей (стрепи)

10. Батарея Саме з цих компонентів збирають бюджетні та широко розповсюджені на російсько-українському фронті версії FPV-дронів.

Проєкт Victory Drones, який навчає як цивільних, так і військових збирати, обслуговувати та працювати з дронами, пропонує складання сумою в близько 16,5 тис. грн

Приблизна ціна складання 7-дюймового FPV-дрона:

1. Рама – Apex 7 HD Flymod  – до 1,3 тис. грн;

2. Мотори (4 шт.) – Emax Eco II 2807 1300KV – до 3,3 тис. грн

3. Стек – Speedybee F405 v3 Stack – 2,6 тис. грн;

4. Відеопередавач VTX – GEPRC MATEN 5.8G 2.5W VTX PRO – 2,8 тис. грн;

5. Антена відео 5,8 ГГц – Foxeer Lollipop 4plus 5.8 Long 15sm RHCP SMA – до 1 тис. грн;

6. Камера – Foxeer Cat3 Mini або Micro – до 1,7 тис. грн;

7. Радіоприймач RX – Happymodel ELRS ES900 Nano RX – близько 700 грн;

8. Пропелери (потрібно 4 шт. – 2 СW (clockwise), 2 CCW (counter clockwise) – HQProp 7045 – 262 грн;

9. Стрепи для батарей довжиною 25 см – близько 130 грн;

10. Батарея – LiIon 6s3p на елементах 18650 7500mah 90A – до 2 тис. грн.;

Наголосимо, що це не єдина збірка, яку пропонує Victory Drones. З усім переліком запчастин, цінами, а також переліком магазинів та майданчиків, де ці комплектуючі продають – можна ознайомитись за цим посиланням в табличці, яку для публічного використання підготували волонтери та інженери з Victory Drones.

Представниця Victory Drones Анна каже, що виготовлення цивільними особами FPV-дронів після проходження курсів, звісно, не позбавлене нюансів, але цей процес сам по собі “не дуже важкий”.

– Найскладніше у ньому — підбір гарної комплектації та програмного забезпечення, які б відповідали потребам військових. Цю частину роботи наша команда бере на себе, адже складання відбувається за уніфікованою схемою, напрацьованою нашими кваліфікованими інженерами, – каже вона.

Анна додає, що під час збирання дронів найбільше проблем виникає у новачків з пайкою, оскільки людям без досвіду необхідно набити для неї руку. Тому інженери з Victory Drones рекомендують спочатку практикуватися на тренувальних платах, щоб не зіпсувати деталі.

Крім того, для учасників курсів Victory Drones існують алгоритми для хорошої пайки, за якими вони можуть перевіряти себе.

– Протягом навчання учасників на кожному етапі заохочують ділитися фото та відео своїх виробів, щоб наші інструктори могли помітити помилки ще в процесі складання, а учасники мали можливість самостійно їх виправити, – пояснює вона.

Перед тим як передати FPV-дрон військовим, фахівці з Victory Drones проводять додаткові тести та випробування з вагою.

У Victory Drones кажуть, що понад 80% дронів, зібраних цивільними учасниками курсів Victory Drones, пройшли перевірку, показавши чудовий робочий стан.

– Це надзвичайно хороший показник, враховуючи, що для багатьох це перший досвід. Деякі потребували певних доопрацювань, а десь 10% не змогли вилетіти з коробки, – каже вона.

Браковані або неправильно зібрані дрони передають військовим пілотам, які проходять фахові навчання в рамках проєктів Victory Drones.

– Після цього дрони залишаються у військових та використовуються далі за призначенням, – каже Анна.

Своєю чергою командир взводу 411 окремого батальйону БпАК із позивним Цвях каже, що кількість браку в компонентах для дронів зазвичай не є великою.

Він також підтверджує, що більшість зібраних дронів проходять перевірки перед тим, як потрапити на фронт.

– Якщо це буде, скажімо, якесь маленьке виробництво, а не просто зібраний на кухні дрон, то чесний і хороший виробник в будь-якому разі перевірятиме свій виріб перед відправленням у бойовий підрозділ, – розповідає військовий.

Утім, зібраний дрон – це лише частина успіху, оскільки не менш важливим залишається його налаштування.

– Ти можеш ідеально його спаяти, вибрати хороші та якісні компоненти, але він буде погано налаштований. Тому, навіть якщо він полетить, то не зможе витиснути з себе всю свою потенційну потужність, – пояснює Цвях.

У багатьох українців, які перебувають в тилу, є бажання допомагати Силам оборони саме у царині безпілотних систем, але через різні обставини може не бути можливості збирати дрони самостійно чи вчитися на операторів БпЛА.

Сьогодні існує чимало різних благодійних фондів, волонтерів та організацій, які підтримують цю галузь, що дає змогу українцям зробити свій внесок у підтримку безпілотної української армії.

Так, вже неодноразово згаданий у матеріалі волонтерський проєкт Victory Drones є одним з таких. Він збирає кошти на технологічну підготовку та навчання українських військових. Щоб підтримати цей проєкт – перейдіть за посиланням.

Фахівці проєкту Дронарня, який теж було згадано в матеріалі, збирають матеріальну та технічну допомогу для розвитку проєкту. Підтримати їх можна за цим посиланням.

Також існує державна фандрейзингова платформа United24, створена за ініціативи президента Володимира Зеленського. Вона збирає не тільки на повітряні БпЛА, а й на морські та інші дрони. За посиланням можна перейти на проєкт.

БФ Гуркіт, ГО Greencubator та  Факти ICTV збирають на забезпечення 10 мобільно-вогневих груп ППО. Для того, щоб поповнити банку, перейдіть за посиланням. Також свій внесок можна зробити, надіславши кошти на картку банку – 5375 4112 1168 1684.

І пам’ятайте, маленьких донатів не буває. Кожна гривня є важливою!

Текст – Ілля Нежигай, Дизайн, фото – Олександр Шатов