Уряд хоче посилити відповідальність для ухилянтів: адвокат розповів, чи працюватимуть ці норми

Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за військові правопорушення.

Зокрема у законопроєкті №10379 пропонується збільшення штрафів за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію; запровадження механізму, за яким не складається протокол; запровадження можливості затримувати людину на три години чи три доби для з’ясування певних обставин чи складання протоколу.

Крім того, пропонується ввести кримінальне покарання від 3 до 5 років за ухиляння від проходження медогляду під час мобілізації.

Факти ICTV поспілкувалися з адвокатом Сергієм Костирою щодо того, чи не порушуватимуть запропоновані норми права громадян, та як взагалі українці можуть відреагувати на закон у разі його ухвалення.

Пан Сергій наголошує, що в Україні належним чином не оформлена процедура мобілізації, як того вимагає закон.

Якщо цим законопроєктом (№10379) уряд внесе доповнення до адміністративного та кримінального кодексів, то це лише викличе супротив народу. Але якщо брати позитивну сторону цього законопроєкту, то розуміємо, що йде війна і в країні має бути мобілізація.

В’язниця за відмову від медичного огляду

Урядовці пропонують ввести кримінальне покарання від 3 до 5 років за відмову від проходження медичного огляду.

Сергій Костира з огляду на свій адвокатський досвід наголошує, що за статтями, де є покарання “до 5 років” за умови наявності дітей, людей з інвалідністю, людей на утриманні нікого не саджають, а дають умовний термін.

– І тоді на ваги стає здоровий глузд. Людина, яка не хоче воювати, що їй простіше: отримати судимість і не воювати, чи піти воювати, щоб там загинути? Я говорю саме про ухилянтів, – наголошує адвокат.

На його думку, у цьому випадку держава без розуміння наслідків створює такі законопроєкти, які потім будуть слугувати ухилянтам підставою для уникнення призову.

Взагалі слідчим буде дуже складно доводити суб’єктивну сторону злочину – умисного ухиляння від медогляду. А відкривати кримінальне провадження за першою повісткою чи за наступними – це все на розсуд слідчого.

Затримання до трьох діб

У законопроєкті пропонується запровадження можливості затримувати осіб до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи або з’ясування обставин правопорушення — до трьох діб.

Сергій Костира говорить, що у нас затримувати людей можуть або суд, або слідчий, або прокурор.

– Якщо буде затримувати слідчий, то як це затримання виглядатиме – як норма покарання, як норма правового примусу? Затримати для того, щоб встановити особу? Ну так у нас є ця норма. Якщо людина йшла вулицею і в неї немає із собою документів, її можуть затримати для встановлення особи, – заявляє адвокат і наголошує, що відверто не розуміє, для цього нова норма потрібна, адже це викличе супротив людей.

За його словами, якщо у нас будуть так затримувати людей, то всі європейські суди такі затримання визнаватимуть незаконними. Тому що спочатку потрібно довести якусь провину людини, а потім затримувати. У Кримінально-процесуальному кодексі прописано, що людину можна затримати за підозрою у скоєнні злочину на три доби, а після слідчий має звернутися до суду з клопотанням або про арешт, або про звільнення людини.

Сергій Костира у затриманні людей в контексті мобілізації вбачає тиск на людей, примус до мобілізації. Навіть якщо такого чоловіка мобілізують, він не буде мотивований воювати. І насправді таких людей на фронті без мотивації багато.

Запровадження механізму, за яким не складається протокол

Законопроєктом передбачається запровадження механізму, за яким не складатиметься протокол у разі вчинення адмінпорушень, розгляд яких віднесено до ТЦК, якщо громадянин не з’являється без поважних причин до військкомату.

Сергій Костира вбачає тут ніби поблажливість зі сторони правоохоронних органів.

Адвокат наголошує, що в ТЦК можуть три повістки надіслати поштою і будуть думати, що людина належним чином повідомлена. За законом повістка вважається врученою, коли людина її отримує безпосередньо і ставить свій підпис в корінці. Жодних електронних пошт чи електронних кабінетів, бо людина може фізично їх не мати.

А ще адвокат вважає, що Верховна Рада цілком може ухвалити законопроєкті №10379, адже на то є політична воля.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.