Зміни у вищій освіті 2024 – що чекати студентам вишів наступного року

Уряд підготував зміни у системі вищої освіти задля того, щоб наблизити Україну до європейських стандартів.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголошує, що про потребу якісних змін говорять студенти, викладачі, керівники вишів та й роботодавці. Є багато прикладів, коли вищу освіту отримували просто заради самого диплому, а за спеціальністю ніколи й не працювали. А хтось просто помилився із вибором майбутньої професії.

Факти ICTV розбиралися, яких змін очікувати студентам наступного року.

Міносвіти анонсувало зміни у системі вищої освіти

За словами міністра Лісового, у системі вищої освіти просто необхідні зміни. 20 жовтня уряд передав до Верховної Ради законопроєкт щодо розвитку “індивідуальних освітніх траєкторій” студентів та вдосконалення освітнього процесу. Після ухвалення студенти зможуть самостійно обирати й формувати індивідуальний навчальний план та регулювати строки навчання.

Зокрема, йдеться про такі зміни:

• студенти за контрактом зможуть регулювати терміни навчання та керувати своїм навантаженням – це дасть змогу здобувати бакалаврську освіту від трьох до шести років;
• на бакалаврському рівні виші зможуть створити міждисциплінарні програми. Студент після проходження двох курсів зможе обрати спеціальність у межах цієї галузі для подальшого навчання;
• замість заочного та вечірнього навчання планується впровадити дистанційне. Так, з 2024 року абітурієнти обиратимуть або денну, або дистанційну форми навчання;
• вводиться мінімальна кількість аудиторних занять: 10 годин із 30 для бакалаврів і 8 із 30 – для магістрів. Решта годин – для самостійної роботи;
• скорочується кількість вибіркових курсів для регульованих спеціальностей і збільшується для нерегульованих.

Студенти самі визначатимуть, скільки років їм вчитися

Урядовий законопроєкт №10177 дасть можливість студентам вивчати те, що їм насправді цікаво. Адже вони зможуть розробляти індивідуальний план на кожен рік навчання.

Міждисциплінарні освітні програми дозволять вивчати предмети з різних галузей знань.

А щодо годин навчання, то згідно із законопроєктом річне навантаження студента має становити не менше 30 та не більше 80 кредитів ЄКТС. 1 кредит ЄКТС (Європейська кредитно-трансферна накопичувальна система) становить приблизно 30 навчальних годин.

Студенти можуть зменшити тривалість навчання. Для цього впродовж року необхідно накопичити більше кредитів, ніж вимагається, і успішно скласти іспити. Так, 240 кредитів можна буде засвоїти за чотири роки — по 60 кредитів на рік.

Але можна обрати і більше навантаження — по 80 кредитів і закінчити бакалаврат за три роки. Можна й навпаки — розтягнути навантаження на більший строк.

До речі, у разі скорочення терміну навчання розмір оплати за весь час не зменшується.

Заочну форму навчання можуть скасувати

З наступного року можуть скасувати заочну форму навчання, повідомив віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

– Дистанційне навчання замість заочного чи вечірнього. Україні потрібні освічені громадяни, тому відмовляємося від заочки з 2024 року. Заочна форма навчання — радянський рудимент освіти. Дистанційне навчання показало себе ефективніше, ніж купування дипломів та освіта “для галочки”, – наголосив міністр.

Навчання за заочною або вечірньою формою, розпочате до 2023 року, продовжується у цьому ж форматі до повного закінчення освіти.

8 листопада Верховна Рада ухвалила закон №10092, за проєктом якого з 2024 року скасовувався набір студентів на вечірню та заочну форми для бакалаврів та магістрів. Проте нардепи ухвалили документ без цього пункту – так вирішили на профільному комітеті.

Голова комітету Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив, що наступного року буде і заочна, і вечірня форми навчання.

Крім того, студенти зможуть змінювати спеціальність після 1-2 років навчання. Тобто перші два роки вивчаються загальні предмети, а далі обирається спеціальність до душі.

Особливості вступних іспитів-2024

У 2024 році іспити складатимуть лише ті випускники шкіл, хто планує вступати до закладів вищої освіти. Тестування буде проходити з чотирьох предметів. Обов’язковими будуть:

• українська мова (без літератури);
• історія України;
• математика;
• предмет на вибір.

На вибір можна буде обрати такі предмети: українську літературу; англійську мову; іспанську мову; німецьку мову; французьку мову; біологію; географію; фізику; хімію.

Тестування з історії України, біології, географії, фізики, хімії можна буде скласти також польською, румунською, угорською та кримськотатарською мовами.

У Міносвіти наголошують, що у 2024 році державну підсумкову атестацію для учнів й учениць 4-х, 9-х і 11-х класів не проводитимуть. Тобто мультипредметний тест складатимуть лише абітурієнти.

Звичайна та підвищена академічні стипендії на 2023-2024 роки

У 2023-2024 навчальних роках розмір стипендій студентам залишиться без змін:

Звичайна академічна стипендія зараз становить:

• для учнів закладів професійно-технічної освіти — 1250 грн;
• для студентів закладів фахової передвищої освіти — 1510 грн;
• для студентів вишів — 2 тис. грн.

Підвищені стипендії становлять:

• для студентів закладів фахової передвищої освіти — 2198 грн;
• для студентів закладів вищої освіти — 2910 грн.

Які ще покращення планують

У Міносвіти зазначають, що в Україні потреба в робітничих професіях постійно зростає. Так, у 2024 році 100 виробничих майстерень у закладах профтехосвіти отримають сучасне обладнання. Це необхідно для відточування навичок студентів, адже допоможе краще опанувати професію та працювати. На оновлення майстерень у проєкті держбюджету передбачено 500 млн грн.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.