Секрети і тонкощі опалення дровами: інтерв’ю з досвідченим лісівником – Андрієм Сагайдак

30 Жовтня, 2023

144 3 хвилин читано

Через повномасштабну війну в Україні опалювальний сезон і цьогоріч залишається під питанням.
Усе більше людей розуміють і оцінюють можливі ризики, тому повертаються до опалення грубою, чи встановлюють твердопаливні котли. Та якщо для новачка інформації про купівлю і вартість дров більше, ніж достатньо, то секретами заготівлі володіють люди які роками цими займаються.
Журналісти MYNIZHYN.com поспілкувалися із таким знавцем — досвідченим лісівником та гідом у дику природу Сагайдак Андрієм із селища Отрохи, що на Чернігівщині.
У нього ми дізналися багато про заготівлю та зберігання дров, особливості використання груби при опаленні будинку та безліч інших корисних цікавинок, які стануть у нагоді.
Більше у нашому матеріалі
– Скільки років ви опалюєте помешкання грубою?
– Із 2007 року ми переїхали з Києва у село Отрохи, що на Чернігівщині, тож виходить, що 16 років точно отоплюємо наше помешкання грубкою. Коли потрібно приготувати смаколики, чи прогрітися під час простуди, то використовуємо піч. Мій дідусь довгий час проживав на хуторі Коношівка Ніжинського району (колишній Бобровицькиц р-н), тож він навчав мене змалку доглядати за грубою та правильно заготовляти дрова.
– Які переваги такого опалення?
– Наше село знаходиться у лісовій місцевості і немає проблем із заготівлею дрів. Крім цього, наш будинок побудований давно і пристосований до пічного опалення. Також, нам не потрібно думати про доставку газу і його оплату.
– Де купуєте дрова та збираєте хмиз на розпалку груби?
– Заготовляємо гілки після обрізки саду — це безкоштовно. У селі дві приватні пилорами, то великі обрізки деревини вони продають, а дрібні – відходи після виробництва, дозволяють забирати місцевим мешканцям (навантажувати на автопричеп). Збирати сухостійні гілки у самому лісі незаконно. Звичайно, що не всі цього дотримуються, адже село серед лісу. Із дозволу лісівників можна після очистки посадки забирати порубочні рештки, які йдуть на утилізацію. Останнім часом, купуємо дрова у приватних підприємців, які беруть їх у лісгоспі. Зручно, бо платиш по факту, коли дрова привозять у двір, наперед гроші на карту ніколи не скидаю і тому знижується можливість бути ошуканим.
– Як багато заготовляєте дров?
– У нас стандартна двохкімнатна хатинка (поч. ХХ ст.), тож заготовляємо 10 складометрів (7 м3 у перерахунку на чисту деревину).
Складометр — одиниця виміру колотих дров, які щільно укладені штабелями, в уявний куб розміром 1м х 1м х 1м. Так як ми це бачимо на око, із усіма пустотами між полінами.
Кубометр — одиниця виміру дров за формулою якою частіше користуються лісові господарства. Обсяг = ширина * довжина * висота * 0,7 – так ми отримує реальний обсяг дров. Але ця формула є теж відносною.
– Які породи дерев обираєте для опалення будинку і чому?
– Усі дрова відрізняються за теплотвірною здатністю. Я віддаю перевагу твердим породам зі щільною структурою: дуб, акація, ясен, граб. Але у нашій місцевості піщані грунти і дуба мало. Частіше можна побачити сосну, вільху, березу.
Березові дрова утворюють багато тепла, але й чимало сажі, яка забиває димохід.
Вільха дає мало тепла та диму але приємно пахне. Її часто використовують для копчення.
Хвойні дрова мають низьку щільність деревини та велику кількість порожнин заповненених смолянистою речовиною, яка осідає кіптявою на стінках димоходу швидко забиваючи його, тому просто потрібно частіше його чистити (щорічно як мінімум).
– Коли краще заготовляти і як правильно зберігати дрова?
– Краще всього заготовляти дрова навесні/влітку, щоб вони встигли прогрітися сонцем і з них вийшла вся волога. Вони не димітимуть, менше даватимуть сажі. Бажано зберігати рядочками, під відкритим навісом, а не у закритому хліву (там вони можуть запліснявіти). Але зрубувати дерево потрібно взимку, не у сезон вегетації та сокоруху. Тобто поняття «заготівля» і «зрубування» відділяємо. Топити потрібно не вологими дровами, бо через випаровування падає ефективність такого опалення.
– Які особливості догляду за грубою/піччю?
– Перед початком опалювального сезону потрібно оглянути димохід на відсутність тріщин через які може вилетіти іскра на горище і спричинити пожежу. Рекомендую усім дачникам і тим хто довго не топив будинок (так, що він промерз) робити поступовий прогрів. Не треба робити баню. У випадку якщо різко й сильно натопити холодну хату, то може буде нерівномірне розширення цегли і утворюватимуть ті ж самі небезпечні тріщині.
– Як часто чистите сажу?
Хтось чистить сажу кожен рік перед початком опалювального сезону. Ми це робимо самостійно десь 1 раз на 3 роки. Традиційно треба починати згори вниз. Відкриваємо спеціальні дверцята сажотруски (у старих конструкціях треба витягувати декілька цеглин). Потім залазимо туди рукою із віником та починаємо струшувати сажу і збирати її лопаткою.
– На що варто звернути увагу людям, які тільки почали вчитися користуватися грубою?
– Важливо звернути особливу увагу на правила використання заслінки у грубі, яка перекриває димохід. Коли ви її відкриваєте — буде сильна тяга повітря, дрова швидко згорають. Її варто трішки прикривати, коли жар потух. Якщо ж її повністю закрити і при цьому горять дрова, то є високий ризик утворення СО чадного газу. Він дуже швидко потрапляє в кров, замінює кисень і починається кисневе голодування. У народі говорять, що людина “вчаділа” — отруїлася. Тому завжди потрібно піклуватися про безпеку, коли вчитеся працювати із чимось новим.
І головна порада від нашого співрозмовника:
“Отож, запасайтеся дровами, але так щоб ні собі, ні природі не нашкодити!”