Соціологи дізнались очікування українців щодо викликів після війни

В Україні понад 60% людей вважають, що країна рухається в правильному напрямку. Цей показник в суспільстві зріс у порівнянні з періодом на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження, яка провела компанія Gradus Research.

Компанія провела опитування населення, аби дізнатися, як громадяни оцінюють життя в Україні та вектор її розвитку, яким бачать своє майбутнє та в якому напрямку змінюються як суспільство.

Єдність у баченні напрямку розвитку країни зберігається та підсилюється

Прояви цього в Gradus Research відслідковують у позитивнішій оцінці респондентами стану справ в Україні.

– Наразі 61% опитаних громадян вважають, що країна рухається у правильному напрямку, тоді як у березні 2022 року таких було трохи більше половини (52%), – йдеться у матеріалі.

Разом із тим, суттєво зросла і підтримка вступу України до ЄС та НАТО. Так, якщо у серпні 2021 року такий вектор розвитку здавався правильним 61% та 60% опитаних відповідно, то зараз таку думку висловлюють 78% і 79% респондентів, йдеться в дослідженні.

Зростання рівня патерналізму, альтруїзм та фірмове українське свободолюбство

Російсько-українська війна сприяла єдності та активній розбудові горизонтальних зв’язків у суспільстві, зазначають дослідники. В компанії пишуть, що завдяки цьому українцям вдається розв’язувати складні задачі на рівні людина-людина.

– Водночас ми бачимо зростання очікувань громадян від держави, що традиційно сприймаються як індикатори рівня патерналізму, – зазначається в матеріалі.

Втім експерти пояснюють, що в рамках ведення війни підвищені очікування від держави продиктовані тим, що певні важливі аспекти сьогодення можуть бути вирішені лише державою — наприклад, обороноздатність країни чи системи оборони. Тож в умовах війни те, що громадяни підвищують свої очікування до держави, є нормою, вважають соціологи.

– Зростання рівня патерналізму свідчить про те, що суспільство власними силами не здатне впоратися із викликами сьогодення і очікує на вирішення багатьох питань від держави. І це є правдою. Суспільство не може самостійно встановити системи ППО, побудувати нове житло для ВПО, що постраждали від воєнних дій і втратили домівки, суспільство не може відрегулювати систему всиновлення чи допомоги вразливим верствам населення.

Оскільки війна виносить ці питання в заголовки медіа і загалом актуалізує їх у повсякденному житті, очікування суспільства від держави значно зростають в порівнянні з довоєнними часами, — коментує Євгенія Близнюк, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Результати опитування також свідчать про відчутні зміни в бік більшого прояву альтруїстичних настроїв у суспільстві.

Зокрема, наразі майже третина опитаних громадян (28%) готові поступитися власними інтересами заради суспільної злагоди проти 14% у довоєнному 2021 році. А частка тих, хто вважає власні інтереси важливішими за суспільну злагоду, за два роки скоротилася з двох третіх (66%) до половини опитаних (51%).

Також експерти відзначають фірмове українське свободолюбство, про що свідчить той факт, що забезпечення свобод кожного громадянина є обов’язковою умовою сучасного розвиненого суспільства. Так вважають 73% респондентів. І їх частка зросла з 2021 року на 5 відсоткових пунктів.

Бачення майбутнього України після війни — оптимістичне

Віра у можливість мати краще життя у майбутньому стабільно висока і навіть вища за довоєнний рівень — такої думки 68% опитаних, у 2021 їх частка складала 62%.

Серед основних можливостей після перемоги респонденти бачать підвищення оборонної спроможності держави (52%), економічну світову підтримку (40%) та оновлення інфраструктури та міст (40%).

Водночас необхідність відновлення міст та інфраструктури видається великій частці опитаних (58%) одним з головних післявоєнних викликів. Серед інших викликів – необхідність економічного відновлення країни та матеріального становища населення (54%), а також забезпечення безпеки на територіях, що були окуповані чи стали місцем ведення бойових дій (52%).

Довідково

Опитування проводилось методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст із кількістю мешканців понад 50 тис. у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном.

Періоди проведення дослідження: 26 липня 2021 (розмір вибірки — 1000 респондентів), 5 серпня 2021 року (розмір вибірки — 1022 респондентів), 6 березня 2022 року (розмір вибірки — 1000 респондентів). 7-8 серпня 2023 (розмір вибірки — 1100 респондентів).

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.