що буде з цінами на хліб в Україні

27 Квітня, 2023

109 3 хвилин читано

На полях стоїть вода, тому посівна в Україні затримується. На сьогодні аграрії посіяли менше половини від запланованого обсягу ярої пшениці. Чи буде цього року врожай, як це позначиться на цінах на хліб та які ще проблеми завдають клопоту аграрія – розбиралися Факти тижня.

Директор агрогосподарства на Київщині Микола Малієнко наочно демонструє, що поле до посіву ранніх зернових ще не готове. Якщо дощі не припиняться, врожай буде меншим, ніж очікували. За його словами, втрати ранніх ярових можуть сягнути 20-30%.

Однак страшніший за погодні катаклізми вплив війни – здорожчання пального, міндобрив, засобів захисту рослин, складнощі із логістикою і кадровий голод. В агрогосподарстві Перлина Поділля Сергія Іващука третина кваліфікованих працівників пішла на фронт, тому програмістів доводиться перенавчати працювати на тракторах.

На додачу до всіх проблем Польща, Угорщина, Болгарія, Словаччина та Румунія вирішили обмежити ввезення українського зерна та сільгосппродукції.

– Вони закрили ринки, причому вони це зробили в пряме порушення угоди про створення ЄС. Відповідно до цієї угоди, єдиним органом, що приймає рішення щодо зовнішньої політики, є Єврокомісія. Тобто Брюссель, – розповідає економіст Олег Пендзин.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук каже, що втрати обраховуються сотнями мільйонів доларів.

Ситуацію ускладнило те, що відшкодовувати збитки за розірвані контракти іноземні підприємці-переробники не стали, адже наче й самі не винні – це, мовляв, держава.

– Поляки нам платили гроші наперед, ми відвантажували вагони. А потім зв’язалися з нами і кажуть, що більше не можуть у вас купувати, тому що є обмеження. І попросили повернути гроші за ті вагони, які ще не завантажилися. І це значна сума, – пояснює Іващук.

Сусідні країни заборонили ще й транзит через свою територію. Це б ще більше вдарило по трейдерах, але за кілька днів від цієї заборони вирішили відмовитися, щоправда, підстрахувалися.

– Механізми, які ми запроваджуємо, гарантують Польщі, що збіжжя, яке прямує з України і має проїхати коридорами солідарності, буде безпечно проїжджати через територію Польщі і не залишатиметься тут, – пояснив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус.

Щоб транзитне зерно не осіло десь у Польщі, на вантажівки встановлюватимуть електронні GPS-пломби і возитимуть до портів під конвоєм з мигалками.

Що ж викликало європейську зернову бурю? Їхні фермери поскаржилися на українську сільгосппродукцію. Причина – втрачена вигода.

Гостроти питанню додають прийдешні вибори у Польщі. Експерти вважають, що саме вони задали тон протестам у Східній Європі.

– Щоб підтримати напередодні парламентських виборів, зосередити на собі польський електорат в сільській місцевості та фермерів, багато політиків це використали, – пояснює Марчук.

Друга причина – демаршем країни намагалися вибити дотації Євросоюзу, щоб компенсувати втрати своїх фермерів через наплив української сільгосппродукції. І їм це вдалося, Єврокомісія вже погодила компенсації.

На користь дотаційної версії свідчить і те, що наприкінці тижня, скажімо, Румунія заявила, що не заборонятиме імпорт. Проте експерти не виключають, що зернові ігри триватимуть і далі.

Тим часом фахівці говорять про ще одну можливу причину зернового бунту. До нього могла докласти руку Росія – така собі інформаційно-психологічна операція в стилі КДБ.

– Я б не відкидав цього моменту, тому що РФ досить активно користується будь-якими негараздами, які виникають у їхніх опонентів. І підігріта атмосфера серед польського аграрного руху і ті сили, які долучалися, різні організації…Не виключаю, що це могло бути і з подачі третьої країни, яка досить таки інтенсивно використала ці свої ІПСО, – вважає Марчук.

РФ нині активно гальмує роботу зернового коридору. Цього тижня вдруге заблокувала інспекцію суден у водах Туреччини.

– Росія під різними приводами не дає можливості ставити паномакси до Одеси – транспортні кораблі, які повинні забирати зерно у нас з портів. На квітень відвантаження майже не спостерігається, – каже Малієнко.

І це значно більше зло, адже понад 60% пшениці Україна постачає за кордон морем.

Як усі ці перипетії з переділом світових ринків позначаться на цінах у магазинах? З одного боку – експорт скорочується і сільгосппродукції буде надлишок, тому вона мала би подешевшати. З іншого – чи не перекладуть аграрії свої збитки на нас?

– Основну роль у цінах на продукти харчування відіграє фактор інфляції, енергоносії, зарплати і коливання гривні до іноземних валют, зокрема долара. В собівартості хліба пшениця займає не більше 10-12%, – наголошує Марчук.

Пендзин каже, що не слід очікувати зниження цін на хліб.

– Буде дешевше зерно, більше зароблять пекарі. Тобто якоїсь ілюзії з приводу того, що перевиробництво зерна на внутрішньому ринку призведе до падіння цін на хліб, жодним чином це не відбудеться, – переконує економіст.

Але з хороших новин – дефіциту продуктів експерти не прогнозують, а ціни хоч і не відкотяться, але принаймні пригальмують.