Що відомо про плануючі бомби, якими РФ атакує Україну та як їм можна протистояти
Росія застосовує на фронті фугасні авіабомби, розроблені ще у СРСР. Щоби скинути таку бомбу, винищувач має зайти в повітряний простір України, де його може знищити наша ППО.
Але росіяни придумали прилаштовувати до боєприпасів крила і встановлювати GPS аби бомби перетворювалися на плануючі і самі долітали до цілей.
Факти тижня розбиралися, наскільки вони небезпечні і як наші ЗСУ можуть їм протидіяти.
Причандалля, яке навішують на старі авіабомби, російські розробники гордо назвали універсальним модулем планування і корекції. Розробку презентували ще 14 років тому. Але масово застосовувати почали лише зараз.
— Кустарно виробляються елементи, які дозволяють планувати цій бомбі. А також встановлення систем GPS або ГЛОНАСС, що дозволяє корегувати точність її влучання. Тобто, виникає такий собі гомункулус, це можна назвати так, плануючої високоточної бомби. Чому саме гомункулус? Бо всі ці елементи блоку управління і корекції виконуються кустарно, – каже військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Ковленко.
Авіаційний експерт Валерій Романенко на прикладі ФАБ-250 пояснив, як поводиться така бомба після скидання з пілонів російського винищувача. За його словами, окупанти зрізали кільця і замість них поставили два ободи, а на них під фюзеляжем встановили крила. Після того як бомба скидається, центр її ваги перевертається, розкриваючи крила. Якщо бомба має управління, то вона продовжує летіти як планер.
Летіти може на таку відстань:
- 10-15 км – якщо йдеться про найпростіший варіант, – крила плюс інерціальна система наведення. Це найменш точний боєприпас, що може впасти за 50 м від цілі.
- 50 км – якщо йдеться про складніший модуль, додатково оснащений блоком GPS/ГЛОНАСС. Така бомба може промазати ціль на 10-20 метрів.
Це саме та зброя, якою країна-терорист зараз гатить по півдню і сходу, уздовж лінії боєзіткнення.
Неточність, проста електроніка з AliExpress і, як кажуть наші експерти, кустарні методи збірки. Типовий “аналоговнєт”. Але попри примітивну конструкцію модулів, самі фугасні бомби мають потужний заряд. Тому їх не варто недооцінювати.
Такі боєприпаси в десятки разів дешевші за ракети. І запаси країна-агресорка має чималі. Блоки-модулі, що роблять їх крилатими і керованими, теж клепає в три зміни. Олександр Коваленко каже, що їх можна виробляти у великій кількості.
На російській виставці МАКС-2019 була презентована ще одна керована авіаційна бомба УПАБ-1500 призначена, як заявляв виробник, для ураження високозахищених об’єктів. І це значно більш небезпечна зброя.
За інформацією військового порталуDefense Express, УПАБ-1500 Росія вперше застосувала у лютому цього року для удару по об’єкту в Чернігівській області. Дальність ураження – до 70 км. А аби скинути таку, бомбардувальник має піднятися на висоту у 15 км.
— Загальна вага бомби приблизно 1 500 кг, з них 1 010 кг – це власне вибухівка. У ній більш складна система наведення. Крила для компактності можуть ховатися, а після скидання бомби вони розкриваються повністю. І ця бомба має складну систему GPS, тобто супутникової навігації, – розповів Романенко.
Такі були запущені в серію. Але, за інформацією Романенка, тиражувати їх великими партіями країна-терористка не зможе. Ці бомби потребують більш складної системи наведення, але зараз доступ до радіолектронних компонентів у Росії обмежений. Та й бюджет РФ масовий випуск УПАБів не потягне.
— Вона виробляється на лініях заводських і дуже дорога. Вона набагато дорожче аніж середньостатистична банальна бомба ФАБ-1500, наприклад, на яку було б встановлено кустарний модуль управління та корекції. Отже її використання відбувається дуже рідко і саме по тим об’єктам, які важливо знищувати для російського командування, які намагаються влучити у щось дуже важливе, – розповів Коваленко.
Міні-версія УПАБ – менша за калібром бомба вагою 500 кг, що має схожу конструкцію, зокрема, висувні крила. Винищувач може брати на пілони до чотирьох таких.
І ще одна бомба, яка була використана рф проти України – гібрид із ракетою – Гром-Е1, розроблений у 2015-му. У березні цього року рештки так званої російської вундерваффе знайшли у полях. Нині це єдиний підтверджений випадок застосування цього боєприпасу.
Особливість Грому Е1 – наявність реактивного двигуна, що дозволяє йому летіти на значно довшу відстань – оо 120 км, якщо, звісно вірити виробникам.
Та головне питання, чи може наша протиповітряна оборона протистояти плануючим бомбам, що скидає на нас РФ?
Валерій Романенко каже, що збивати їх можна, але треба мати легкі гармати і кулемети, Шилка. За його словами, якщо в кілометрі від неї буде пролітати така бомба, то Шилка її “зіб’є як цукерку”.
Але це можливо лише з близької відстані. І тому непросто. Бомби малогабаритні, мають непередбачувану траєкторію польоту і не лишають теплового сліду. Тому значно ефективнішим на думку наших військових експертів, буде збивати не снаряди, а самі винищувачі.
— Я сподіваюсь, що система ППО українська напрацює ефективний спосіб боротьби. Дуже важливо мати засоби боротьби з літаками-носіями, які застосовують ці боєприпаси. Наприклад отримання сучасних бойових літаків, – каже військовий оглядач Костянтин Машовець.
За словами Коваленка, маючи ЗРК-комплекси відповідного радіусу дії 100 км плюс, а також винищувальну авіацію з ракетним озброєнням типу повітря-повітря с радіусом більше 100 км, ми можемо протидіяти цим російським бомбовим ударам, знищуючі всю авіацію навіть в повітряному просторі Росії.
Тут у пригоді стануть ЗРК Patriot та SAMP-T із далекобійними ракетами, які незабаром будуть боронити Україну. Вони, упевнені опитані нами експерти, впораються.
Фото: Defense Express
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-04-18 16:05:01