Дівчина без адвоката та ґвалтівники зі зв’язками: як за групове насильство підлітки отримали не 12, а 2 роки умовно

На Закарпатті група підлітків вчинила сексуальну наругу над дівчинкою і при цьому отримала умовне покарання суду. Такий вирок неабияк обурив суспільство та викликав багато питань до системи правосуддя. Що сталося, чому підлітки отримали таке лагідне покарання та що про це говорять лідери думок – читайте далі у матеріалі Фактів ICTV.

Що сталося

На Воловеччині, що на Закарпатті, у серпні 2021 року дівчина прийшла на запрошення одного з трьох підлітків у підвал. Хлопці знали, що вона є неповнолітньою, однак без її добровільної згоди вчинили щодо неї сексуальне насильство.

Так, один з юнаків спочатку вдарив дівчину у живіт, щоб уникнути очікуваного опору дівчини та залякати її, після чого інший підліток нахилив неповнолітню та стиснув її голову між своїми ногами. Після того, як хлопці зняли з дівчини одяг, вони по черзі вчиняли над нею сексуальне насильство та знімали на телефон, а згодом відео розповсюдили серед учнів школи.

Постраждала пояснила, що була з хлопцями у дружніх відносинах і до підвалу прийшла добровільно, оскільки не знала, що вони планують робити. Про подію нікому не розповідала, відчуваючи страх і сором.

Класні керівники та практична психологиня у суді стверджували, що про злочин дізналися, коли до школи прийшли поліціянти.

Відео рік тому.

Чому такий вирок

Суд аргументував таке рішення пом’якшувальними обставинами: відсутністю судимості, хорошими характеристиками та частковим відшкодуванням потерпілій. Постраждала просила виплатити їй 450 тис. грн моральної шкоди, обвинувачені ж, за рішенням суду, відшкодували їй всього лише 60 тис. грн. Суд також постановив покрити процесуальні витрати у розмірі понад 25 тисяч для кожного.

Загалом ця справа проходить за ч. 3. ст. 153 КК України, що передбачає покарання у вигляді 5 років ув’язнення. Проте через вищевказані пом’якшувальні обставини суд звільнив підлітків від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового терміну на два роки.

Зазначимо, що підліткам не інкримінували статтю 152 Кримінального кодексу (Зґвалтування), яка передбачає суворіше покарання. Хоч від самого початку справа, за словами речниці Закарпатської обласної прокуратури Катерини Хижняк, проходила за фактом зґвалтування неповнолітньої, вчиненого групою осіб. А санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.

– Факт зґвалтування на допиті дівчинка підтвердила. Поліцейські встановили та розшукали причетних до злочину — двох 15-річних та 14-річного підлітків, зібрали докази та повідомили всім трьом про підозру у скоєнні групового зґвалтування неповнолітньої особи, — повідомила Хижняк.

Речниця обласної прокуратури додала:

– Згодом одержано висновок судово-медичної експертизи, яким факт зґвалтування не підтверджено. Остаточно підтвердила це інформація, отримана від потерпілої вже під час розгляду справи по суті в суді. Натомість факт сексуального насильства, не пов’язаного з проникненням у тіло особи, таки мав місце, — розповіла Хижняк.

Наразі у Закарпатській обласній прокуратурі вивчають можливість оскарження вироку. На оскарження рішення відведено 30 днів з дня його проголошення (16.03.2023р.).

Реакція офіційних структур

Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита не став коментувати рішення суду, зазначивши, що це компетенція Вищої ради правосуддя. Проте він зазначив, що з минулої п’ятниці у Воловецькій громаді працюють соцслужби, відповідні департаменти ОВА й Мукачівської РВА, які вивчають усі обставини, дії або можливу бездіяльність відповідальних посадових осіб громади, навчального закладу стосовно наруги над дівчинкою.

Зі свого боку повноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на подію, яка вже набула неабиякого резонансу. Він повідомив, що представник регіонального представництва Офісу омбудсмана побував у селі Верхні Ворота, де троє підлітків зґвалтували 14-річну односельчанку.

Лубінець наголосив на тому, що права дівчини під час судового процесу були грубо порушені – він відбувався без адвоката, а її інтереси в суді представляла служба захисту дітей місцевої сільради. І ця ж сама служба захисту дітей дала ґвалтівникам позитивні характеристики. Крім того, мати одного із хлопців, також є працівницею тієї служби соцзахисту дітей. Ще одна мати гвалтівника, за інформацією журналіста Віталія Глагола, працює у сільській раді та у хороших стосунках із головою ОТГ.

– З метою встановлення обставин справи та встановлення позиції законних представників потерпілої, сьогодні представник Секретаріату уповноваженого ВРУ з прав людини здійснив візит безпосередньо за місцем проживання потерпілої, в ході якого поспілкувався з батьком та бабусею, які надали згоду щодо вжиття заходів направлених на відновлення прав дитини.

Працівник висловив нашу позицію щодо відновлення прав дитини, можливості залучення представників правозахисних організацій та адвокатів, залучення міжнародних організацій щодо надання кваліфікованої психологічної допомоги та реабілітації, – повідомив він.

Дії судді та прокуратури будуть ретельно проаналізовані, до Вищої ради правосуддя, Генпрокурора та до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів будуть направлені відповідні листи.

Також буде проаналізована діяльність місцевої служби захисту дітей, працівник якої представляв інтереси дівчинки в суді.

– До того ж, маю сумніви щодо професійності дій обласного керівництва. Адже подія трапилася ще влітку 2021 року, втім суд виніс вирок по справі лише зараз. Справа перебуває на моєму контролі. Зафіксовано порушення права дитини на захист та справедливе судочинство, – додав він.

Міністр освіти та науки України Оксен Лісовий зазначив, що те, що “трапилось на Закарпатті, сам факт і вирок суду стосовно цього кричущого випадку, потребують негайної синергії правозахисників, громадських активістів, освітянської спільноти і лідерів думки, аби ніякі упередження, ніякі зв’язки, ніякі стигми не стали на шляху справедливого рішення”.

– Я як батько двох синів, як чоловік, який чимало бачив у житті, стою на думці, що винен завжди лише кривдник. Крапка.

Про що цей кейс? Про викривлене відчуття безкарності. Про те, що все можна вирішити і зам’яти. І про те, що в школах ми досі не вчимо дітей тому, що важливіше за будь-які формули, підмети з присудками й нуклеїнові кислоти – взаємодії одне з одним, розумінню емоцій і повазі до особистих кордонів. Я обіцяю спільно з колегами докласти всіх зусиль, аби довести справу до того закінчення, на яке вона заслуговує, – каже він.

Реакція лідерів думок

На подію відреагувала телеведуча та почесний посол Фонду ООН в області народонаселення Маша Єфросініна, вона обурена діями суддів і педагогів.

– Скільки коштує ваша совість, пані суддя? Після такого рішення суду жертва зґвалтування буде вимушена продовжити навчання разом з трьома своїми ґвалтівниками. Якщо звісно, потерпіла та її законні представники не оскаржать рішення суду в Закарпатському апеляційному суді, — заявила Єфросініна.

Після реакції телеведучої українські зірки доєднались до її слів та опублікували у себе в Instagram сторіс зі словами: “Скільки коштує ваша совість, пані суддя?” Не залишились осторонь і звичайні українці, які також перепостили висловлювання Єфросініної у себе у соцмережах.

Крім того, журналіст Віталій Глагола, який також допоміг надати справі резонансу пише:

– Я бачив відео. Нікому не скину, але ябки таке робили з вашою донькою повірте – ви б не обмежились правовим механізмом. Завдяки розголосу, широкій медійній підтримці, активній участі потужних громадських організацій, посадовців і тисячам небайдужих людей замовчати і злити цю ганебну справу вже не вийде. Ми так сильно тримаємо руку на пульсі (і на інших частинах тіла окремих людей), що усім дійовим особам цієї жахливої історії буде не до пасок цього року. Обіцяємо, – каже він.

Також обурилась і кандидатка філософських наук та головна редакторка науково-популярного ресурсу Гендер в деталях Тамара Злобіна.

– Вчителі, які дали позитивну характеристику ґвалтівникам, судді, які дали умовне покарання і сміху вартий штраф, — насправді відмазали злочинців від відповідальності, погіршили кримінальну обстановку в Україні, підтримали і заохотили культуру насильства над жінками, культуру зґвалтування. Всі вони співучасники злочину. Замість того, щоб займатися профілактикою злочинності, заохочують її відсутністю належного покарання та осуду. Вони мають бути за таке покарані та відсторонені від роботи, — заявила вона.

Керівниця проєкту Генератор ідей/Мама мініатюри Олена Пшенична також засудила дії викладачів та керівництва навчального закладу.

– Дивлюся інтерв’ю директорки школи, яка за місяць після зґвалтування невинним телятком кліпає в камеру і каже: “Та то ж на канікулах було, ми не знали”. А те, що відео зі зґвалтуванням (так, ушльопки все зняли, завантажили в інтернет і поширили в школі) місяць гуляло між школярами, директорку не бентежить. Потім відео директорка очевидно побачила. Тільки от чомусь це не завадило класним керівникам хлопців і шкільному психологу написати кривдникам позитивні характеристики, — пише Пшенична.

Народна депутатка, українська державна та громадська діячка Інна Совсун повідомила, що до парламенту подано законопроєкт № 9093, який вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу в частині про укладення угоди про примирення та кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.

– Якщо наш законопроєкт стане законом, справи про зґвалтування, сексуальне насильство, домашнє насильство, примус до аборту чи стерилізації відкриватимуть без заяви потерпілої чи потерпілого. І навіть якщо заяву заберуть, справу неможливо буде закрити. Також ми прописали нові положення в угоді про примирення — примирення можливе виключно за ініціативою потерпілої, — повідомила Совсун.

Що кажуть експерти

Лікар-психіатр, автор популярного YouTube-каналу Подкаст-терапія Спартак Суббота звернув увагу на мотив батьків, які вочевидь “відмазали” хлопців від відповідальності.

– Не руйнуйте хлопцям життя, вони засвоїли помилку. Захисники хлопців у цій ситуації оперують саме таким аргументом, мовляв, вони все зрозуміли та не варто їм псувати життя, або якщо вони відбуватимуть покарання в колонії, то точно “вийдуть злочинцями”. У мене виникає інше питання: а зраз вони не злочинці? І наскільки ми готові жити в суспільстві, яке пробачає злочин та не може і не хоче захистити постраждалих, – риторично запитав Спартак Суббота.

Він переконаний: “рятувати життя злочинців коштом життя інших людей – має надто велику ціну. Безкарність розбещує, і про це варто пам’ятати. За злочином має йти неминуче покарання”.

При цьому адвокат Олександр Босенко ексклюзивно розповів Фактам ICTV, що оскільки кваліфікація всіх обвинувачених у справі була по сексуальному насильству ст. 153 КК України, то це з юридичної точки зору не вважається зґвалтуванням.

– Я виходжу виключно з рішення суду (вироку). Кваліфікація всіх обвинувачених у справі була по сексуальному насильству (ст. 153 КК України), а не по зґвалтуванню (ст. 152 КК України). Відмінність у тому що при зґвалтуванні є проникнення, а при сексуальному насильстві ні, – говорить він.

При цьому він зауважив, що насправді не до кінця зрозумілими є окремі формулювання, адже рішення в деяких абзацах сумнівно написано.

– Так, у деяких абзацах ніби говориться про проникнення пальцями і завдання болю, а в інших – ні, – каже він.

При цьому він наголошує на тому, що основний резонанс у тому, що санкція ст. 153 КК України (сексуальне насильство) передбачає покарання від 5 років позбавлення волі (мінімальний термін), а підлітки отримали лише два роки умовно.

– Але суддя ухвалив рішення про пом’якшення із випробувальним терміном. Тобто основний аспект, чому рішення резонансне фактично полягає у тому, що пом’якшили настільки, наскільки, на мою думку, не можна було пом’якшувати. Так, вони неповнолітні, але це було групове сексуальне насильство. І випускати з умовним терміном… ну якби це рішення судді. Скоріш за все, воно у подальшому буде оскаржуватися, тому що дійсно є суспільний резонанс, – говорить експерт.

Куди звертатися

Адвокат радить у подібних випадках одразу звертатися до поліція, підключати психологів, адвокатів та соціальні служби.

Також, якщо ви бачите будь-які порушення на місцевому рівні варто телефонувати на гарячу лінію Омбудсмена по правам дітей – 0800-50-17-20, 044-299-74-08.

Крім того, однією з провідних неурядових організацій України у сфері захисту прав жінок та дітей є Ла Страда-Україна. Ця громадська організація надає безкоштовну психологічну та юридичну допомогу жертвам. Звернутися можна за номерами 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних).

Крім того, є безоплатна правова допомога — 0 800 213 103.

У разі подібних ситуацій не варто мовчати, адже безкарність породжує нові злочини та нових жертв.