Базування, потенціал та ймовірність застосування: все що треба знати про ядерну зброю РФ

Час від часу з Москви лунають погрози використати ядерну зброю. До того ж РФ погрожує як Україні, так і країнам НАТО. Натомість США щоразу попереджають Кремль про катастрофічні наслідки для самої Росії у разі застосування ядерної зброї.

Але як може виглядати застосування цієї зброї на практиці? Разом з експертами ми спробували з’ясувати потенціал застосування такого озброєння, де воно базується та якою є ядерна зброя РФ.

Ядерний арсенал РФ. Тактична і стратегічна ядерна зброя

За приблизними даними, у Росії може бути майже 6 тисяч ядерних боєзарядів. Це найбільше у світі. Утім, експерти кажуть – чимало питань виникає до якості цього озброєння.

– Ядерна боєголовка має певний термін придатності.  У росіян ще з радянських часів лежить неутилізований арсенал снарядів, і вони ним хизуються. Проблема в тому, що потрібно підтримувати його працездатність. Тому, якщо вони натиснуть “червону кнопку”, то не зрозуміло, де бабахне. 

Якби  росіяни мали можливості застосувати ядерний боєзаряд без наслідків для себе – вони б уже це зробили. Вони наслідків не хочуть. Я переконаний, що півтори тисячі боєзарядів давно відпрацювали свій нормативний термін і мали б бути перероблені на ядерне паливо, – розповідає Іван Киричевський, експерт Defense Express.

Загалом більшість експертів сходяться на думці, що застосування стратегічної ядерної зброї РФ, а саме балістичних ракет з потужним боєзарядом і великою дальністю, Україні не загрожує. Ці міжконтинентальні ракети переважно націлені на стратегічного противника Росії – США. До того ж доставити цей тип зброї непросто. Для цього потрібні балістичні ракети. Так звані – трансконтинентальні.

– Це доволі складні системи, які запускаються або з підводних човнів, або з кораблів, літаків чи землі. Росія навіть має потяги, обладнані такими системами. Вони здебільшого налаштовані на конкретні цілі для різних сценаріїв і мають системи, які спрацьовують у разі удару противника.

Я не думаю, що стратегічні ядерні ракети  націлені наразі на якісь об’єкти в Україні. Це доволі складно, і стратегічно, напевно, не вигідно для Росії. Із часів Радянського Союзу вони фізично не були наведені. А чи перенацілювали їх, чи змінювали координати? Це складно і це, умовно, з Камчатки треба стріляти, щоб полетіло в Україну. Це не так просто технічно.

Ви повинні розуміти, що стратегічні ядерні заряди – це така штука, яку можна застосувати, напевно, тільки раз в історії людства, – розповідає експерт з ядерної безпеки та хімічної загрози Юрій Халавка.

Зовсім інша ситуація з тактичною ядерною зброєю. Це боєзаряд до кількох кілотонн. Доставити смертоносний боєприпас можна різними способами. Він може бути, наприклад, поміщений в міну для міномета, артилерійський снаряд чи боєголовку крилатої ракети середньої дальності. 

Тактична ядерна зброя може бути також використана з літаків чи кораблів.  Це протикорабельні ракети, торпеди та глибинні бомби.

– Для помітного руйнування невеликого міста їх цілком достатньо. Наприклад, місто на 100 000 чи 200 000 населення можна зруйнувати одним таким зарядом.

Засоби доставки теж можуть бути різними. Авіабомби, балістичні ракети типу Іскандера теж можуть нести ядерний тактичний боєзаряд. Можуть бути артилерійські системи, які доволі далеко стріляють і, відповідно, можуть доставляти такі заряди. Можуть бути всілякі екзотичні штуки, на кшталт торпед, але їх в Україні навряд чи будуть застосовувати, – переконаний Юрій Халавка.

Де і як зберігається ядерна зброя Росії

Зберігання ядерної зброї в Росії централізоване, ним займається 12 Головне управління Міністерства оборони.  

– Весь ядерний арсенал РФ розподіляється одразу на три роди військ. А куратор цього всього – так зване 12 Головне управління Міноборони РФ. Саме воно відповідає за інфраструктуру зберігання ядерної зброї та безпосередньо за її застосування на практиці, – зазначає Іван Киричевський.

Експерти кажуть – російська стратегічна ядерна зброя розосереджена по всьому периметру країни. Також її зберігають на підводних човнах, місце знаходження яких засекречене. Не виключено, що вони базуються і у Севастополі.

– Тактична  ядерна зброя може бути будь-де. Якщо їде установка Іскандер у Білорусі чи Воронежській області, ми не можемо розрізнити, чи є на ній ядерний заряд. Технічно – так, буде якесь маркування, але якщо вони захочуть це приховати, то їм це може вдатися. Технічно це та сама ракетна установка. Доставити її можна різними методами.

Ми знаємо, що ще з часів карибської кризи до Куби завозили нестратегічні ядерні ракети під виглядом зерна або ще якось замасковані. Тобто технічно вона справді може бути будь-де. Плюс є літаки, які можуть нести такі системи. Насправді будь-який старт крилатих ракет  може нести ядерний боєзаряд. Через це вони дуже небезпечні, – розповідає Юрій Халавка.

Є  також склади в Калінінградській області та база національного рівня у Брянську.

– Є бази у Сибіру, на Уралі, європейській частині Росії, у Мурманську, напевно, є. Всюди, де базуються їхні флоти, є щонайменше ракетні носії. Мають бути біля стратегічних аеродромів, таких як Енгельс, – розповідає Юрій Халавка.

Як ядерна зброя потрапляє до війська. Хто віддає наказ на застосування

Ядерна зброя закріплена за бойовим підрозділом і зберігається на базі національного рівня. За необхідності вона передається на об’єкт базового рівня, де перебуває в очікуванні подальших вказівок. До того ж зберігатися вона має за спеціальних температурних умов.

– Ядерна боєголовка може стояти тривалий час лише у спеціальному температурному режимі. Такий режим у польових умовах не забезпечиш. Тож навіть якби була команда запустити балістичну ракету на США,  то це надто складний комплекс організаційних моментів натискання червоної ядерної кнопки.

Якби стало завдання прикрутити ядерний боєзаряд до ракети Іскандер і ударити ним по Україні – це, грубо кажучи, сім етапів підготовки до такого удару, кожен з яких був би помітним і, можливо, на якомусь етапі сама ж справа накрилася б, – розповідає Іван Киричевський.

Ще один аспект  – це довгий ланцюг від ухвалення рішення до застосування тактичної ядерної зброї. Якщо для стратегічних сил ядерного стримування від рішення до застосування фактично відділяє лише “ядерна кнопка”, то для застосування тактичного ядерного озброєння необхідно здійснити цілу низку заходів.

– Спочатку треба запустити команду на ФСБ, яка забезпечує контррозвідувальний режим  зберігання ядерних боєзарядів. Потім окремо має бути спущена команда на міністра оборони, начальника генштабу Збройних сил РФ. А потім – до начальника 12 головного управління Міноборони РФ.

Далі починається найцікавіше. Сховищ ядерної зброї всього 11. Із них 6 – за Уралом. Інші 5 розташовані або безпосередньо біля Москви або на прикордонних з Україною територіях. Як ілюстрація – у Бєлгородській області розміщувався об’єкт “1150”. Це назва така. І коли росіяни починають кричати, що щось впало і принесло бавовну на території Бєлгородської області, то насправді вони непокояться не за свою енергетичну інфраструктуру, а саме за цей об’єкт “1150”.

Отже, виходить такий ланцюг ухвалення рішення: президент РФ – ФСБ – Міноборони РФ – Генштаб РФ – 12 управління Міноборони РФ. Далі спускається наказ безпосередньо на базу зберігання і шостий етап – завантажити так званий спецтранспорт, має бути колона вантажівок. А сьомий  етап – доставити безпосередньо на місце розташування, – розповідає хронологію Іван Киричевський.

Та й виконати всі перераховані етапи непомітно для розвідки – нереально, переконані експерти.

– Такі ракети марковані інакше. Однак все залежить від того, наскільки розвіддані будуть оперативними, наскільки проявлятимуться демаскувальні засоби. Наприклад, перевозять стратегічний ядерний заряд вздовж кордону, як-от ці Міги, які зараз злітають. Вони з Кинджалами не стріляють, але злітають і у нас всіх тривога, бо вони можуть потенційно запустити. Непрямі ознаки є.

Повідомлення можуть бути, але безпосередньо швидкість цієї реакції може бути довгою. Тож не варто ігнорувати сигнали тривоги.  Нас часто питають: а що робити коли впала ядерна боєголовка, а ти на вулиці? Ти не повинен бути на вулиці, коли повітряна тривога. Ти маєш бути хоча б у приміщенні, – попереджає Юрій Халавка.

Загалом, аналітики припускають, що шантаж Путіна ядерною зброєю, ймовірно, слід тлумачити як попередження іншим країнам не посилювати свою підтримку України, а не як сигнал про бажання застосувати ядерну зброю.