Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Новини Чернігова

420 годин на одну сорочку та вишивка морозом: старовинні орнаменти руками чернігівської майстрині

Юлія Любенко вишиває рукав майбутньої сорочки.

«Це притаманно Чернігівщині. Це називається морозом вишивка. Отут такі ромби закручені, потім заповнюються деревцями», – Юлія Любенко, майстриня.

Майстриня розповіла, що в традиційній вишивці Чернігівщини переважають саме білий і червоний кольори.

«Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. починає зявлятися чорний колір. Зявлялися видання таких брошурок, жінкам подобалось щось нове і вони вишивали. Оскільки сьогодні День вишиванки, більше мені подобається словосполучення «вишита українська сорочка». Цією назвою ми навіть підкреслюємо, що це – наша вишивка. Бо не тільки ж в Україні вишивали», – Юлія Любенко, майстриня.

Усі роботи майстрині вишиті в українському народному стилі.

«Це мається на увазі… береться ХІХ – початок ХХ століття, те, що збереглося у фондах музейних, у людей. Те, що нам доступне до вивчення», – Юлія Любенко, майстриня.

Юлія Любенко використовує тільки натуральні тканини: льон або коноплі. Каже, що в Чернігові досить важко знайти якісні тканини. Їх доводиться замовляти з Києва або зі Львова.

«Це нова фабрична тканина, конопляна. Французькі коноплі. Це у мене старі домоткані, ще моєї прабабусі. Оце чоловіча сорочка, теж полотно старе домоткане», – Юлія Любенко, майстриня.

Серед робіт Юлії Любенко – сорочка, яку вона вишивала для своєї мами. Одяг виконаний за зразком того, що зберігається в чернігівському Історичному музеї.

«Її ще називають сорочкою Заньковецької. Не знаю, чи вона належала їй, але ось мамі сподобалася і таку сорочку я їй вишила. Також у мене є рушник, вишитий білим. Зразок так само зберігається в Історичному музеї. Чому я його захотіла відтворити? Тому що на ньому зазначена дата – 1746 рік. І він вважається одним із найдавніших зразків побутового рушника», – Юлія Любенко, майстриня.

Є й інші роботи, виконані за зразком. Одна сорочка вже у приватній колекції. Робити копії старовинного одягу допомагає знання техніки вишивання. Так майстрині вдається виконувати їх навіть за фото.

«Якщо зовсім уже вона дрібна, то так, важко розібрати. А якщо ближче сфотографований музейний експонат, то береш і або малюєш схему, або зразу шиєш. Я собі підмальовую, а потім уже починаю вишивати. Це кропітка праця, важко фізично: на очі, на спину, на ноги», – Юлія Любенко, майстриня.

На те, аби створити один виріб, потрібно чимало часу. Наприклад, на відтворення сорочки Заньковецької Юлія Любенко витратила приблизно два з половиною місяці. Майстриня порахувала, що це 420 робочих годин. Та створює вона не лише сорочки.

«У мене ось є торбинка. Є серветки, можна вишивати. Ось спідниця в мене вишита мною, мережкою. Будь-що можна, подушки можна вишивати. Можна і верхній одяг вишити та прикрасити», – Юлія Любенко, майстриня.

Загалом Юлія Любенко захоплюється українською народною вишивкою ще з 2009 року. До цього вона вишивала хрестиком.

«Спершу було мало дуже інформації, в інтернеті теж, але отак потрошку… десь підгледіла, спробувала… І отак усе почалося. Потім уже десь у 2016-му я вже знала Ольгу Костюченко, вона вже зараз є моїм вчителем, за що я їй дуже вдячна. Навчатися біля майстра значно цінніше, ніж просто самому щось пробувати. Почала навчатися у Ольги Костюченко і вже серйозніші в мене роботи пішли», – Юлія Любенко, майстриня.

Разом зі своєю наставницею Юлія Любенко представляла власні роботи у чернігівському художньому музеї та в столиці.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

20.05.2021
Джерело: ЧЕLINE. Новини Чернігова