26 березня 1625 року польський король Сигізмунд III надав Ніжину міське самоврядування, засноване на традиціях Магдебурзького права. Це стало важливою віхою в історії міста, яке ще з часів Київської Русі було оборонним форпостом, а у XIV-XV століттях входило до складу Великого князівства Литовського.

Про це на своїй Facebook-сторінці пише ніжинський історик Олександр Морозов.

Магдебурзьке право дало Ніжину можливість самостійно регулювати внутрішнє життя, розвивати торгівлю й міцніти як адміністративний центр. Королівський привілей Сигізмунда III пізніше підтверджувався Владиславом IV у 1633 році, а також грамотою короля Яна Казиміра у 1659 році, що довгий час зберігалася в архіві міста.

На жаль, у ХХ столітті радянська влада знищила та розпорошила більшість історичних документів, пов’язаних із самоврядуванням Ніжина. Вцілілі матеріали сьогодні зберігаються в Ніжинському краєзнавчому музеї імені Івана Спаського, Ніжинському державному університеті та навіть у російських архівах.Реклама:

Попри виклики історії, традиції самоврядування та демократичні цінності залишаються невід’ємною частиною української ментальності. Вітаємо Ніжин із 400-річчям міського самоврядування!

На фото:

• Корпус Ніжинського магістрату, 1771 р., арх. А.Квасов (не зберігся);
• Геральдичне зображення св. Георгія (герб міста Ніжина) на привілеї польського короля Яна Казимира 1659 р. (Копія 1844 р.);
• Перший аркуш перекладу привілея Ніжину на Магдебурзьке право українською канцелярською мовою 1749 р.,
• архів Генеральної військової канцелярії;
• Печатка Ніжинського магістрату на документі 1749 року.

Як повідомляв MYNIZHYN, 20 березня в Ніжині відбувся показ документального фільму «Будинок «Слово». Нескінчений роман» режисера Тараса Томенка.