40 «зливів» про ТЦК та СП: на Прикарпатті засудили адміна закритої Viber-групи
Снятинський районний суд Івано-Франківської області визнав жителя села Прутівка винним у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ в особливий період.
Чоловік адміністрував закриту Viber-групу, у якій систематично поширювали інформацію про місця проведення мобілізаційних заходів.
За матеріалами вироку, Viber-групу створили у серпні 2023 року, а жителя Прутівки визначили її суперадміністратором. Він забезпечував роботу спільноти, публікацію інформації та наповнення її повідомленнями відповідної тематики. При цьому чоловік зробив групу приватною та налаштував її так, щоб інші учасники самостійно надсилали повідомлення із зазначенням місця, часу та адреси, де військові ТЦК та СП проводили мобілізаційні заходи.
Фактично йшлося вже не про поодинокі повідомлення, а про організований механізм збору та поширення інформації для тих, хто уникав військового обліку та призову. У період із 20 жовтня 2023 року до 29 червня 2024 року учасники групи опублікували 40 повідомлень із конкретними місцями роботи військових. Зокрема, у чаті повідомляли про проведення мобілізаційних заходів біля Новоселицької гімназії, відділення «Нової пошти» у Снятині, магазинів та кав’ярень, на автостанції в Косові, перехрестях у Коломиї та на автомобільних дорогах між населеними пунктами. Частина повідомлень стосувалася так званих постів у Снятині. В окремих випадках користувачі зазначали навіть транспортні засоби, які пов’язували з роботою військових ТЦК та СП.
Слідство встановило, що суперадмін розумів призначення створеного ним так званого інформаційного ресурсу та знав, що в групі систематично публікують відомості, які дають військовозобов’язаним змогу уникати мобілізаційних заходів. Навіть якщо частину повідомлень писали інші учасники, саме адміністратор забезпечував постійну роботу групи, створив механізм збору такої інформації та підтримував її функціонування.
Тут і пролягає межа між звичайним листуванням та свідомим перешкоджанням військовим. Коли людина створює цілу систему, яка збирає та поширює подібні повідомлення, йдеться вже не про випадковий допис у чаті. Кожна оприлюднена локація давала комусь можливість оминути зустріч із групою оповіщення. А потреба Сил оборони у комплектації підрозділів нікуди не зникала — її просто доводилося закривати іншими людьми, які вже служили або ставали до війська замість тих, хто ховався.
У вироку прямо зазначено, що цілеспрямоване поширення таких відомостей створювало перешкоди для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову та комплектування Збройних Сил України й інших військових формувань.
10 січня 2025 року чоловік уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Він беззастережно визнав провину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину. Зокрема, обвинувачений надав детальні показання про діяльність і технічне функціонування Viber-групи та повідомив слідству обставини, які раніше не були відомі правоохоронцям.
Снятинський районний суд визнав чоловіка винним за частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України. Йому призначили п’ять років позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з випробуванням та встановили один рік іспитового строку. Упродовж цього часу засуджений повинен періодично з’являтися для реєстрації до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без відповідного погодження.
Раніше АрміяInform повідомляла, що українські суди виносять вироки нападникам на військовослужбовців ЗСУ з ТЦК та СП, паліям військових автомобілів, адміністраторам телеграм-каналів, які вели пропаганду проти ТЦК, і тим, хто наївно зливав у ТГ-канали місця перебування військових ТЦК.
