Що робити, коли зіскочила щелепа – поради щелепо-лицевого хірурга

Проблеми зі щелепою викликають сильний біль та дискомфорт. Щелепа ніби зіскакує зі звичного положення і людина не може повноцінно відкривати рот, жувати та навіть говорити.

Стоматологічне визначення “зіскочила щелепа” зазвичай пов’язане зі станом, відомим як дислокація або вивих щелепи.

Про симптоми, основні причини вивиху та що потрібно робити, коли зіскочила щелепа – Факти ICTV запили у щелепно-лицевого хірурга Івана Білозецького.

Що таке вивих щелепи

– Це патологічний стан, при якому відбувається зміщення суглобової головки нижньої щелепи зі своєї анатомічної позиції, тобто вона зісковзує на передній скат суглобового горбка скроневої кістки, – каже Білозецький.

Щелепно-лицевий хірург додає, що вивихи нижньої щелепи поділяють в залежності від напрямку зсуву головки на:

• Передні, задні та бічні (найчастіше спостерігаються передні вивихи).
• Односторонні виникають рідко, оскільки патологічні зміни присутні тільки в одному суглобі. У таких випадках клінічна картина включає відкритий рот та зміщення підборіддя в здоровий бік щелепи.
• Двосторонні – проявляються антеризацією нижньої щелепи, повністю відкритим ротом і ускладненням мовної функції.
• Гострі та хронічні – якщо з моменту вивиху минуло від декількох годин до 5-10 днів, його ідентифікують як гострий. Якщо характерні симптоми присутні від 1,5 тижні та більше – хронічний.

Чому може зіскочити щелепа – основні причини

– Найчастіше такий патологічний стан розвивається на фоні травми: безпосереднього удару в нижню щелепу, падіння на підборіддя або інших щелепно-лицевих травм, – каже хірург.

Також причинами вивиху є надмірне відкривання рота, що можливо під час медичних процедур. Наприклад, під час стоматологічного лікування, при видаленні зубів, зняття відбитків зубів, рентгенівського дослідження або інших процедур, які вимагають відкриття рота з великою амплітудою (зондування шлунку, інтубація трахеї, при бронхоскопії тощо).

Ще один чинник, який призводить до вивиху – це звичні функціональні рухи нижньої щелепи (широке позіхання, крик, сміх, спів, відкушування великих шматків їжі).

– Також можуть бути генетичні чинники. Деякі люди можуть мати природні анатомічні особливості, які збільшують ризик вивиху щелепи, наприклад, широка суглобова ямка, – додає лікар.

Не варто забувати й про певні медичні стани такі як дисфункції чи артрит СНЩС, гіпермобільність суглобів або синдром Ehlers-Danlos. Вони можуть збільшити схильність до вивиху щелепи.

Як зрозуміти, що в тебе зіскочила щелепа

Білозецький каже, що вивих щелепи може супроводжуватися наступними симптомами:

• Біль: під час вивиху щелепи може виникати різкий біль в ураженому суглобі з іррадіацією у привушну ділянку, внаслідок тиску суглобових відростків на біламінарну зону (судинно-нервовий пучок).
• Обмежена мобільність: хворий не може в повному обсязі відкрити чи закрити рот або помічає, що щелепа не знаходиться у звичайному положенні.
• Крепітація або клацання: дислокацію щелепи часто супроводжує характерний звук, коли щелепа виходить зі своєї анатомічної позиції.
• Асиметрія обличчя: девіація/дефлексія нижньої щелепи.

– Якщо у вас виникла підозра на дислокацію щелепи або у вас є схожі симптоми, важливо негайно звернутися до медичного фахівця, стоматолога чи щелепно-лицевого хірурга, – радить Білозецький.

Лікар проведе відповідне обстеження та лікування для фіксації щелепи у правильне положення та запобігання подальшим ускладненням.

Що робити, коли зіскочила щелепа 

Щелепно-лицевий хірург надає кілька рекомендацій, як потрібно діяти при вивиху щелепи:

1. Найперше потрібно негайно звернутись за медичною допомогою: дислокація щелепи – серйозний стан, який потребує медичного втручання. Не намагайтесь вправити щелепу самостійно, оскільки це може призвести до ускладнень, таких як, ушкодження м’язів, суглобів або нервів обличчя.
2. Уникайте подальших спроб закрити рот: намагайтеся втримати рот у відкритому положенні, щоб уникнути подальших травм.
3. Використайте холод на уражену ділянку: прикладання льоду допоможе знизити набряк та біль.
4. Уникайте їжі та напоїв: забороняється їсти або пити, оскільки це може збільшити ризик подальшої дислокації щелепи.
5. Прийміть анальгетики: якщо у вас сильний біль, можна прийняти безрецептурні препарати для зняття болю (парацетамол або ібупрофен) та виїжджайте до лікаря.

– Знову ж таки, наголошую, що варто негайно звертатися до лікаря. Фахівець проведе відповідне обстеження та професійно відновить щелепу. Самостійні спроби виправити ситуацію можуть нашкодити й призвести до ушкодження або ускладнення стану, – наголошує хірург.