Школи на Харківщині облаштують модульними укриттями – департамент освіти

12 Липня, 2023

104 8 хвилин читано

На Харківщині відновлять офлайн-навчання – роботу дитсадків, шкіл та вишів дозволять у разі наявності облаштованого укриття.

Таке рішення ухвалила Рада оборони Харківщини, зважаючи на великий запит від батьків.

Онлайн навчання також збережеться – школи можуть працювати за змішаною системою. Також до вересня обіцяють облаштувати значну кількість шкіл модульними укриттями.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV розповів директор департаменту науки і освіти Харківської обласної військової адміністрації Олексій Литвинов.

Олексію Миколайовичу, з приводу рішення Ради оборони, хто до неї входить, хто ухвалив рішення про офлайн-навчання?

– Ідеться про Раду оборони Харківської області, яка була створена одразу після початку повномасштабного вторгнення.

Її очолює начальник обласної військової адміністрації. Туди входять міський голова Харкова, представники обласної ради, заступники голови облвійськадміністрації, керівники окремих правоохоронних і силових відомств – начальник управління Національної поліції, ДСНС, голова управління Служби безпеки Харківської області і представники військових – наш військовий комісар Харківської області, командувач гарнізоном тощо.

Рішення ухвалювалося колегіально?

– Колегіально, так. З урахуванням думки всіх.

Чому постало питання про дозвіл на навчання офлайн?

– Я хотів би звернути увагу, що ми і в серпні минулого року не забороняли офлайн-навчання, і зараз ми його не дозволили.

Що в серпні минулого року, що зараз ми лише рекомендуємо, тому що внаслідок адміністративно-територіальної реформи і децентралізації в нас управління закладами освіти належить до територіальної громади. Засновниками цих закладів є територіальні громади, наприклад, Харківська обласна рада, селищні, міські ради тощо. Тому остаточне рішення про запровадження того чи того формату навчання належить саме засновникам або, якщо йдеться про приватні навчальні заклади, їхніми власникам. Тому Рада оборони Харківської області рекомендувала засновникам цих закладів і власникам ухвалювати рішення про запровадження того або того формату, враховуючи низку факторів.

Провідним є фактор безпеки. Іншими факторами є наявність спеціально облаштованого укриття, яке відповідає державному будівельному нормативу, і це прописано в другому пункті рішення Ради оборони Харківської області. Там нормативи щодо водопостачання, розмірів, площі, повітря, забезпечення водою, їжею тощо.

Чи був суспільний запит на таке рішення? Якщо так, то наскільки значний?

– Соціальний запит був дуже великий. Орієнтовно від 60 до 80% батьків вже були готові до того, аби в Харкові та Харківській області запрацювали заклади освіти. Звичайно, не на всіх територіях, тому що рівень безпеки на територіях області доволі різний.

Є у нас радикальні сценарії, наприклад, Куп’янськ або частина Ізюму. А є загалом території, які не знали окупації, де була ситуація з огляду на ракетні обстріли спокійна – це частина Богодухівського, Лозівський, Красноградський район. Там були прильоти, були руйнування, але це не порівняти з самим Харковом, не порівняти з Золочевом, Вовчанськом, Старим Салтовом, Куп’янськом, Балаклією, Ізюмом тощо. Тому, звичайно, на цих територіях дещо менше батьків, набагато менше дітей, але, все ж таки, і там існує певний соціальний запит, щоб в якихось формах запускати офлайн-процес.

У Харкові цей запит доволі потужний. Близько 80% батьків у Харкові хочуть, щоб навчання їхніх дітей стартувало в змішаному форматі, щоб був запущений освітній процес.

У першу чергу, це стосується закладів загальної середньої, професійно-технічної й вищої освіти. Були численні звернення до департаменту, особисто до начальника облвійськадміністрації, до Харківської обласної ради, до міської ради. Писали й окремі жителі нашої області, писали колективні звернення від окремих навчальних закладів, аби розглянути це питання. І, звичайно, саме ці звернення, усі ці документи покладені в основу ухвалення цього рішення.

Батьки запитують, чи змінилося щось у питанні безпеки? Адже поблизу російський кордон, і ракета летить від 40 секунд?

– Дійсно, така проблема існує, і ми дуже добре усвідомлюємо, що є така ситуація. Дійсно, жоден заклад, жоден колектив не матиме можливості за ці 30-35 секунд, за які С-300 летить від Бєлгороду до нас, здійснити евакуацію. Це дійсно неможливо. Тому тут ми і пропонуємо засновникам розглянути різні варіанти організації. Не йдеться про те, що всі в наказному порядку виведені в офлайн. Ні! Вони повинні ухвалити це рішення, зваживши на всі фактори й чинники, які впливають на ухвалення цього рішення. Воно повинно бути виваженим, відповідальним, тому що саме цим людям, а не будь-кому іншому, нести відповідальність за це.

Це може бути проведення частини занять в аудиторії, частини занять – в укритті. Тому ми в другому пункті, ще раз наголошую, прописали всі ці вимоги, які висуваються до цих укриттів. Там повинні бути облаштовані й зони відпочинку для маленьких вихованців, там повинні бути облаштовані аудиторії для того, аби туди завести цілий клас і вони могли б там навчатись. Там повинні бути й певні виробничі приміщення, якщо мова йде про певні практичні заняття, наприклад. Тобто засновники повинні це продумати. Ми категорично проти того, аби всі підвали, які в нас є в закладах, пофарбувати, поставити п’ять літрів води та 10 стільців й назвати все це облаштованим укриттям.

Щодо укриттів, скільки їх у нас є в навчальних закладах?

– По області у нас таких укритів 505. Це трохи більше 31% від усієї мережі закладів освіти, які є в нашій області. Враховуючи, що в нас вже понад 44% пошкоджених або зруйнованих закладів освіти. Звичайно, є питання, чи зможуть вони бути запущені з 1 вересня. Але все ж таки я констатую той факт, що наші громади дуже відповідальні і зі здоровим оптимізмом взялися до облаштування. Адже два ковідні карантинні роки, і зараз вже 16-й місяць війни… За таких умов ми розуміємо, що треба шукати модель, яка влаштує і батьків, і інших учасників освітнього процесу, і владу, і місцеве самоврядування та передбачите нормальну співпрацю. Тому що виникає питання, чи не загубимо ми ціле покоління, адже ми сиділи вдома під час коронавірусу, зараз сидітимемо, а треба щось все ж таки якось жити в нових умовах, у новій ситуації, яка склалась.

А рівень освіти дітей погіршився за цей час?

– Будьмо чесними хоча б самі перед собою, він не може не погіршитись. Ми добре розуміємо, що освіта прямо і пропорційно залежить, зокрема, і від виховання. Це взаємообмінна інформація між людиною, яка навчає, і людиною, яка навчається. Якщо немає нормального людського спілкування між цими двома особами, то, дійсно, і освітньому процесу це завдає значної шкоди. Не слід забувати, що ще рік тому на Харківщині були величезні проблеми з електроенергією, з інтернетом. І у нас були діти, які місяцями сиділи в підвалах і не мали можливості не те, щоб підключатися до онлайн-заняття, вони не мали можливості навіть отримати будь-які завдання. Була, знову ж таки, частина дітей, яких окупаційна влада змушувала перейти на російські стандарти навчання. Ми проводимо роботу, аби повернути їх в українські, в національні освітні стандарти.

Чи передбачена можливість продовжити вчитися онлайн?

– Така можливість буде передбачена за за письмовою заявою батьків. Вони можуть обрати для себе індивідуальний графік занять. Це може буде половина класу онлайн, половина – офлайн, і жодної проблеми тут немає.

Скільки шкіл у Харкові планують запуститися офлайн?

– За моїми даними, планується запустити понад 170 шкіл по місту, але, знову ж таки, у різних форматах. Це буде або змішане навчання, або офлайн. І розглядається можливість залишити частину шкіл у дистанційному форматі.

Чи можуть бути створені окремі школи для дистанційного навчання? Чи можуть дітей змушувати переходити до таких шкіл, якщо вони не хочуть вчитися офлайн?

– Я не думаю, що будуть створені окремі школи для дистанційного навчання, тому що й так будуть такі школи. Я не думаю, що в громадах змушуватимуть дітей переходити до таких шкіл, тому що це невигідно нікому.

Чи зможуть вчителі організувати онлайн і офлайн навчання одночасно?

– Вчителі мають методичні рекомендації, які підготувало Міністерство освіти і науки ще кілька років тому, коли тільки запроваджувався такий формат як дистанційний. Там розписано, як це можна робити.

Воно опробовано вже не один рік. Три повних роки воно вже працює.

Вчителі настільки захоплені самою ідеєю повернутися до нормального навчання, що я думаю, вони зроблять все, що в їхніх силах, а може, навіть і більше, для того, аби максимально інтегрувати як дистанційну форму, так і онлайн. Я не думаю, що це велика проблема. Труднощі якісь будуть, але це приємні клопоти.

Чи можуть вигнати дитину зі школи, якщо вона захоче вчитися онлайн, а школа перейде на офлайн?

– Ні, ні жодному разі! Вигнати дитину, тобто відлучити її від надання освітніх послуг – це кримінальна історія! У таких випадках треба звертатися до поліції або прокуратури, писати заяву, і вона буде вирішена протягом кількох днів.

Чи буде можливість перевестись для навчання в іншу школу, приміром, у Харкові або в іншому населеному пункті, де буде очне навчання?

– Звичайно, тут також немає жодної проблеми. Лише з тим, що кожен заклад має певну пропускну можливість. Тобто ми не можемо в школу, якщо вона розрахована на 400 осіб, набрати 1 000 дітей. Є якась гранична пропускна можливість у цій школі. Тому цей фактор теж треба враховувати.

А якщо охочих вчитися офлайн буде дуже багато, а укриття буде маленьким?

– Не може бути ніякого укриття, в якому не зможуть поміститися всі. Тут сенс саме в цьому й полягає, тому що укриття розраховується від кількості всього персоналу і всіх учасників освітнього процесу. Тому, якщо у нас велика школа, то, відповідно, і облаштоване укриття повинно бути співрозмірне. Це не повинен бути маленький підвал, це повинна бути нормальна конструкція. Тому зараз розробляється питання централізованої закупівлі чи централізованого постачання модульних укриттів, які розроблені одним з українських будівельних підприємств. Вони будуть облаштовані на території шкіл, які не забезпечені підвальними приміщеннями або протирадіаційними укриттями різного ступеню захисту. Це нам дозволить суттєво вирішити цю проблему, не на 100%, але дозволить вирішити цю проблему.

А скільки часу треба, щоб це втілити в життя?

– Воно вже почалося втілюватись на етапі проєктування, на етапі розробки ідеї, на етапі її втілення. А всі ми орієнтуємося на 1 вересня.

До 1 вересня вже можуть з’явитися такі укриття?

– Так, модульні укриття. Я не кажу, що вони з’являться в усіх громадах, в усіх закладах, але в окремих, до 1 вересня, ми хочемо запустити, аби подивитись, як це буде працювати.

Це бетонна конструкція?

– Бетонна, звичайно. Ця конструкція доволі міцна й розрахована на екстремальні ситуації.

Вихід просто зі школи?

– Так-так.

А скільки їх може бути?

– Ми налаштовані максимальну кількість зробити, тому що побудувати повноцінні протирадіаційні сховища ми, звичайно, до 1 вересня не зможемо – вирити котловани, забетонувати їх. Це тривалі історії, на рік, а може, навіть, більше. Я особисто великі надії покладаю саме на ці модульні укриття.

Дитячі садки також запрацюють?

– Ідеться про всі категорії закладів, починаючи від дошкільних і закінчуючи “вишкою”.

Батьки мають дати свою згоду, підписати документ?

– Це прямо не передбачено, але не буде зайвим. Кожна сторона повинна нести свою частину відповідальності. Батьки бути свідомими того, що, звичайно, на 100% бути впевненим в тому, що ніхто не дасть гарантії, що нічого не може трапитися. З іншого боку, керівництво закладу, сам засновник, повинен усвідомлювати всю повноту своєї відповідальності за збереження життя наших дітей. Щоб у нас не повторилась така ситуація, як була в Києві – поруч розташоване укриття, а виявилося, що воно зачинене. От вам перший приклад цієї відповідальності. Якщо історію з ракетами доволі важко передбачити, навіть якщо є агентура в Бєлгороді, все ж таки не кожні секунди ми сидимо і бачимо, які там вильоти, прильоти і куди вони полетіли. А друга історія – чи створили ми все необхідне для того, аби було зручно, вчасно за будь-якої потреби спуститися, використати це укриття. Я переконаний, що це цілком в наших силах.

Які вищі навчальні заклади запрацюють?

– Я хотів би, щоб ректори цих закладів самостійно визначались. Це ж приємна новина! Кожен буде дуже радий оголосити це своїм студентам. Я вже розказував якось доволі цікаву історію. Кілька місяців тому я приїхав в один з наших вишів. Йде три дитини 18-ти-19-ти років. Я питаю них: Ви куди? Ми туди, на такий-то захід. А як туди проїхати, проїхати – не знають! Третій курс, території університету не знають! А ми тут лише вдруге! Вперше були, коли принесли документи, потім почався карантин, потім почалась війна. Ось вони другий раз на території університету. Це ж жахлива ситуація! Тому я переконаний, що кожному ректору буде дуже приємно оголосити: Нарешті, студентство, ласкаво просимо до нашого закладу.

Чи є населені пункти, де точно не буде офлайн-навчання?

– Зараз всі оцінюють ситуацію. Дворічна, Петропавлівка, Куп’янськ… Військова ситуація у нас змінюється щодня. Це моя особиста точка зору, що формується з відкритих джерел. Якщо цих придурків відгонять від кордону й посунуть ближче до Донецької та Луганської областей, то й питання щодо Куп’янська буде вирішене позитивно. Але на сьогодні це недоречно, напевно, і щодо деяких інших громад. У нас залишається близько 30 населених пунктів Харківської області в окупації, і частина під постійними обстрілами з боку ворога.