Ключові події за 500 днів війни в Україні у фото

Сьогодні, 8 липня, минає 500 днів відтоді, як Російська Федерація розв’язала проти України повномасштабну війну.

24 лютого 2022 року назавжди залишиться в пам’яті кожного, хто пережив це. Незалежно від того, в якому українському місті він тоді був, в дорозі чи за кордоном. Для багатьох той день за відчуттями був нескінченним.

За ці 500 днів Україна та українці пережили на окремий та не один підручник з історії. За цей період Україна змінилася кардинально, вона вистояла, плани російського терористичного режиму провалилися, а більшості світу відкрилися очі на Росію та те, чим насправді є її розхвалена “друга армія”.

Факти ICTV зібрали десять знакових фото за 500 днів війни, які ілюструють витривалість, мужність та боротьбу української нації за свою свободу та незалежність перед очима істинного зла у подобі недоімперії під назвою Росія.

24 лютого 2022 року

День, який розділив життя на до та після. Багато хто думав, що Росія не вторгнеться, багато хто вважав, що якщо це станеться, то українські військові будуть розгромлені, Київ захоплять за кілька днів, а влада впаде. Але вони помилилися.

На цьому фото військовослужбовці Збройних сил України 24 лютого блокують дорогу в урядовому кварталі в Києві. В цей час російські сухопутні війська вже зайшли в Україну з кількох напрямків, після того як диктатор Володимир Путін оголосив про повномасштабне вторгнення в Україну.

Обстріл пологового будинку у Маріуполі

Одним із тисячі воєнних злочинів, які скоїли російські окупаційні війська, став обстріл пологового будинку та дитячої лікарні в Маріуполі. 9 березня 2022 року армія РФ завдала авіаудару.

Тоді поранення отримали 17 породіль та медичних працівників, 3 загинули, серед них була й дитина. На той час Маріуполь вже дев’ять днів перебував в оточенні.

Найвідоміша світлина, яка свідчить про злочин росіян, зроблена українським фотокореспондентом Євгеном Малолєткою. Це фото перемогло на конкурсі World Press Photo як фотографія року.

.@AP received a Pulitzer Prize for public service journalism for coverage of Mariupol’s siege by Mstyslav Chernov, Evgeniy Maloletka, Vasilisa Stepanenko & Lori Hinnant.
Evgeniy Maloletka was also recognised for AP’s Pulitzer Prize for breaking news photography. pic.twitter.com/YRAIkhx5TL

— Defense of Ukraine (@DefenceU) May 9, 2023

Малолєтка зазнімкував, як рятувальники та поліцейські виносять із пологового будинку в Маріуполі поранену вагітну жінку. Нею виявилася 32-річна Ірина Калініна.

Звільнення Бучі, Ірпеня та Гостомеля

Містечко Буча на Київщині було в окупації 33 дні. Російські війська залишили місто 31 березня. 1 квітня стало відомо про звільнення від окупантів Бучі та Гостомеля. Під вечір того ж дня ЗСУ відновили контроль над Демидовом, Димером, Іванковом, що потерпали від окупантів з перших днів війни.

За собою російські окупанти залишили гори металобрухту з їхньої спаленої техніки та факти масових злочинів – тіла українців були просто на вулиці, деякі — зі зв’язаними за спиною руками.

Фотографії, зроблені після деокупації містечок, розлетілись світом та шокували наслідками руйнувань, тілами жорстоко вбитих та закатованих мирних людей.

Харківський контрнаступ

Контрнаступ ЗСУ на Харківщині був настільки стрімким, що російські війська посипалися. Втрата керування призвела до їхньої втечі, в результаті чого українські захисники звільнили більше територій, ніж планувалося спочатку.

Найбільшим звільненим містом став Ізюм, який перебував під окупацією від початку квітня до 10 вересня 2022 року.

Коли українські війська увійшли до міст Балаклія та Ізюм, вони виявили численні місця, де російські окупаційні війська утримували українців, катували та страчували їх.

Обмін захисників Азовсталі

21 вересня із російського полону звільнили 215 українських військових, зокрема керівний склад захисників Азовсталі. 200 наших героїв обміняли на колишнього нардепа-зрадника Віктора Медведчука, а 5 командирів Азовсталі – на 55 російських полонених. Також звільнили 10 іноземців, які воювали за Україну.

17 травня у Міноборони України повідомили про початок операції з порятунку заблокованих на території Азовсталі українських військових. Захисники Маріуполя, утримуючи позиції на Азовсталі, не дозволили противнику перекинути угруповання чисельністю до 17 батальйонних тактичних груп на інші напрямки. Тим самим завадили реалізувати план щодо швидкого захоплення Запоріжжя та виходу на адмінкордон Донецької та Запорізької областей.

20 травня Міноборони РФ заявило, що всіх бійців з Азовсталі виведено і що з 16 травня з бункерів вийшло 2 439 осіб, яких росіяни вважають військовополоненими.

Вибух на Кримському мосту

8 жовтня стався вибух на автомобільно-залізничному мосту, що з’єднує Росію з тимчасово окупованим Кримським півостровом.

Вибух пошкодив важливий маршрут постачання для російських військ на окупованій частині України, а також завдав удару по іміджу Путіна та його окупаційних військ.

Звільнення правого берега Херсонщини

Внаслідок операції було визволено правобережну Херсонщину включно з Херсоном з-під російської окупації.

Це єдиний обласний центр, який росіяни змогли окупувати за час повномасштабного вторгнення. Протягом восьми місяців херсонці були у заручниках окупаційних військ. Українські військові зайшли у місто 11 листопада.

Приїзд у Київ Джо Байдена

Президент США Джо Байден здійснив несподівану поїздку до Києва 20 лютого 2023 року, напередодні першої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Під час візиту до Києва Байден зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Тоді видання Washington Post назвало візит Байдена “несподіваним, драматичним і ризикованим”.

Бої за Бахмут

В українському місті Бахмут на Донеччині, яке часто називають фортецею, не залишилося жодного вцілілого будинку за час повномасштабної війни.

Битва за Бахмут є найкровопролитнішою з початку російського вторгнення в Україну у 2022 році та вважається найкривавішою битвою піхоти з часів Другої світової війни.

Підрив росіянами Каховської ГЕС

В ніч проти 6 червня російські окупанти підірвали Каховську ГЕС.

За даними української розвідки, окупанти вчинили цей воєнний злочин близько 02:30. Найімовірніше, греблю Каховської ГЕС замінували та підірвали. У зоні лиха опинилися близько 80 населених пунктів і сотні тисяч людей.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.