“Тато тебе дуже хотів”: історія родин двох військових, які загинули в один день і не побачили своїх новонароджених дітей

Два найкращих друга, військовослужбовці, загинули з різницею в один день, захищаючи Чернігів. У Сергія Телушкова за пів року після його смерті народився син, назвали на його честь. У Сергія Пантелюка донька народилася в день його смерті, 26 лютого 2022 року, а дівчинку назвали – Міланою. До дня захисту дітей, історії дітей, які ніколи не побачать тата, бо вони віддали життя за Україну.

“В один момент все рухнуло”

Одною рукою Крістіна міцно тримає сина, а іншу притуляє до портрета на пам’ятній дошці на виїзді з Чернігова загиблого нареченого Сергія Телушкова.

“В один момент все рухнуло. Не так все мало бути”.

Сергій Телушков загинув 25 лютого 2022 року на другий день повномасштабного вторгнення. Спільного сина вона назвала Сергієм, на честь батька, який загинув на цьому місці. Підрозділ Сергія Телушкова потрапив у засідку ДРГ. По їхньому бронетранспортеру двічі поцілили з РПГ.

“Кожен раз проїжджати це місце і розуміти, що десь тут він лежав, це дуже боляче”.

Сергійку дев’ять місяців і він копія свого батька, розповіла Крістіна. Сергій Телушков мав позивний “Крепиш”, відтепер так вона звертається і до сина.

“Він впертий як і Сергій був, який завжди йшов до своєї мети. Щось не сподобається, то починає командувати. А щось не так, починає покрикувати, так, як Сергій на роботі.

Сергій Телушков старший з п’яти років мріяв стати офіцером, у 21 рік вперше потрапив до зони АТО, а у 24 в його підпорядкуванні було близько сотні людей. Він був командиром механізованої роти 1 окремої танкової бригади з Гончарівського.

“Для мене його життя було найголовніше, а для нього не своє життя найголовніше”.

Їхній із Сергієм син народився 11 серпня. З пологового будинку Крістіну забирали його побратими.

“Я дуже вдячна Сергію за сина, і за сенс в цьому житті на цей час”.

“Він же мав бути зі мною на пологах”

Під час обстрілу бронетехніки на під’їзді до Чернігова загинув з Сергієм Телушковим командир взводу і його найкращий друг Сергій Пантелюк. Хлопці познайомилися в національній академії Сухопутних Військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. А потім служили разом.

“Не думав, що доживу до цього, що буду дітей хоронити”, – розповів батько Сергія Пантелюка Василь Пантелюк.

Сергій родом з Вінничини. Перед повномасштабним вторгненням він був поруч з дружиною, вони чекали на народження доньки.

“Наша Мілашка батька так і не побачила, як і він її”, – розповіла дружина загиблого Сергій Пантелюка Анастасія Пантелюк.

Дівчинка Мілана народилася 26 лютого о 3:20, в цей час в Чернігові в обласній лікарні Сергію Пантелюку констатували смерть.

“Я телефон не взяла, бо я боялась це чути. Я його кинула на диван, чоловік взяв телефон. Я сіла і спитала: «Його немає?». Він сказав, що його більше нема”, – згадує мама Сергія Пантелюка Світлана Пантелюк.

“Твій чоловік в лікарні загинув, а я кажу, що не може такого бути. Він же мав бути зі мною на пологах, мав бачити її. Я все не хотіла вірити, що його немає. Я так хотіла сказати, що вона так схожа на нього, – сказала Анастасія.

Два кращих друга і побратими загинули з різницею в один день. Сергій Телушков на місці поблизу Чернігова 25 лютого, а Сергій Пантелюк — 26 лютого від отриманих травм у лікарні. В обох після їх смерті народилися діти. Сергійко і Мілана.

“Це не просто побратим, це не просто командир, це дійсно брат. Вони один такий цілий механізм, який один одного міг замінити й доповнити одночасно”, – сказав отець Ростислав.

“Вона мене розуміє як ніхто, а я розумію її”

Наречена загиблого військовослужбовця Крістіна і дружина Анастасія спілкуються у соціальних мережах і у червні планують познайомити Сергія з Міланою. Крістіна вирушить до Вінничини, щоб познайомитись на цей раз особисто і відвідати могилу, де поховали Сергія Пантелюка.

“Вона мене розуміє як ніхто, а я розумію її як ніхто інший. І плачемо і говоримо, але по більшій частині про дітей. Фотографії надсилаємо, відео”, – розповіла Крістіна Терещенко.

“Це найбільша радість, яка є зараз. Маленьке чудо росте ось і все. В нас є заради чого жити”, – розповів Василь Пантелюк.

Президент України Володимир Зеленський нагородив Сергій Пантелюка і Сергія Телушкова орденами Богдана Хмельницького III супеня. Посмертно.

Детальніше дивіться у репортажі: