Україна і світ

Якщо Росія розпадеться, це негативно вплине на долю українців

Якщо Росія розпадеться, це негативно вплине на долю українців

Обрання Путіна президентом РФ стане “часом Ч”, з якого почнеться відлік нового політичного процесу у цій країні. Інтригою наступного терміну Путіна стане не його гарантоване переобрання, а шлях, яким цього разу хильне найбільш несамовиту країну Євразії.

Експерти визначають два ймовірних варіанти. Режим почне загвинчувати “гайки”, або демонструватиме показне миролюбство, спрямоване на послаблення санкційного зашморгу.

Втім, жоден із цих варіантів не передбачає світоглядних змін у політиці РФ. Ідеться, радше, про спроби “заштукатурити” політичний фасад, аби приховати тріщини у фундаменті, які руйнують будівлю із середини. Російські соціологи регулярно фіксують суспільні запити на зміни, з огляду на падіння життєвих стандартів в РФ та загальну втому від домінування геополітики. Корабель хитає, і це хитання буде посилюватися.

Однак Путін не має можливості задовольнити суспільні запити, здійснивши реальні зміни політичної системи. Якщо він на них наважиться, вони знищать його політичний підмурок. Тож можна прогнозувати, що одразу після виборів градус внутрішньої напруги в РФ зростатиме. З одного боку будуть поглиблюватися суспільні протиріччя, а з іншого – влада шукатиме, як нейтралізувати громадський спротив. На думку експертів, в арсеналі Путіна небагато дієвих механізмів, аби вплинути впливу на ситуацію радикально.

Усі вони, так чи інакше, штовхають Путіна до режиму “жорсткої руки” із подальшою фашизацією. Тільки так він зможе певний час стримувати чинники нестабільності, якими наразі є загальне суспільне невдоволення, загострене сепаратистськими настроями серед еліт автономій в РФ.

Але надовго цього не вистачить. Адже фашизація режиму спричинить кадрові чистки і перетряску бюрократичного апарату.

Спроба запровадити тоталітарне правління, аж до фашизації, може викликати повстання еліт. Його ознаки можна помітити вже зараз, після оприлюднення “кремлівського списку” наближених до президента Путіна осіб, які є опорою режиму, – наголосив Юрій Федоров, російський політичний експерт, професор, автор книги “Росія між фашизмом та розпадом” у рамках круглого столу, що відбувся у Празі в стінах Інформаційного центру Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки.

Серед організаторів – Інститут вивчення тоталітарних режимів (Чехія), Інститут міжнародних досліджень Карлового університету (Чехія) та Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (Україна).

Експерти допускають, що результатом так званого повстання еліт в РФ стане різке загострення сепаратистських настроїв у країні, дезінтеграція і подальший розпад. Чи є такий хід подій в РФ більш сприятливим для України, аніж подальше животіння РФ у нинішньому форматі? Попри, здавалося, емоційно відчутні переваги, розвал ядерного монстра містить критичні для України ризики.

“Для України стане негативним сценарієм, якщо Росія посунеться у бік тоталітаризму чи фашизму і, намагаючись встановити суворіший режим, піде по шляху дезінтеграції. Це стане для нас величезною проблемою, адже міграційні потоки, криміналітет, інші проблеми одразу негативно впливатимуть на Україну”, – наголошує Михайло Самусь, заступник директора Центру досліджень армії конверсії та роззброєнь.

Безумовно, у Кремлі прораховують ризики від кожного варіанту розвитку подій. Там можуть вдатися і до другого політичного сценарію, пов’язаного із зовнішньою розрядкою та “фасадною демократизацією”. Його ознаками для внутрішнього вжитку стане медійна активізація фейкової опозиції а-ля Ксюша Собчак. Натомість зовнішній аудиторії запропонують несуттєві поступки у питаннях Донбасу чи Сирії, спрямовані на залагодження відносин із Заходом і послаблення санкцій.

Путін шукає вихід, але це означатиме повернення РФ до більш прагматичного клептократичного режиму. Це не віщує нічого доброго росіянам, однак може принести деякі поліпшення у міжнародних відносинах, – вважає британський фахівець з питань міжнародної безпеки Марк Ґалеотті.

Втім, умовно ліберальний сценарій також не гарантує Путіну спокійного життя. Навіть умовне послаблення радикалізує відцентрові настрої в РФ. А це – загострення сепаратизму на Північному Кавказі, Далекому Сході, у Калінінграді, Краснодарському краї, Тиві, тощо.

Виглядає, що режим загнав себе у пастку зовнішньою агресією і нагнітанням внутрішньої істерії. Путін – недієздатний у нинішньому стані і непридатний для “тюнінгування”. Ін’єкції “політичного ботоксу” вже не врятують кремлівського пацієнта, який втратив критичну масу економічної і політичної потенції. Ситуація вимагає хірургічного втручання. Але наважившись на зміни, “пацієнт” ризикує втратити на хірургічному столі статеві ознаки. Адже “хірургам” доведеться занадто глибоко порпати гібридний організм…

Аби принаймні деякий час мати геополітичне домінування, Росії лишається продовжувати нинішню гібридну політику, посилюючи фашизацію власного суспільства. Ослаблений Кремль здатний конкурувати із супротивниками, лише підриваючи їх зсередини. Аби вижити, там і надалі триматимуть у напрузі сусідні країни, а також – стратегічних противників. Тобто будуть розколювати західні суспільства, провокувати ціннісні протиріччя, втручатися у внутрішню політику окремих країн, фінансувати праворадикальних євроскептиків.

Втім, такий розвиток подій лише відкладе агонію путінського режиму. Адже це все буде відбуватися на тлі суспільного невдоволення, внутрішньої радикалізації та економічного занепаду в РФ. А відтак, Кремль наближається до точки, яка свого часу спричинила падіння СРСР.

Для України жоден із прогнозованих сценаріїв розвитку в РФ не є сприятливим. Але мусимо діяти з огляду на політичні процеси у країні-агресорі. Аби уникати пасток і завдавати ворогу критичних втрат на усіх фронтах, від яких він, зрештою, не зможе оговтатися.

Джерело Телеканал новини «24»
08.02.2018

Facebook
Close