Місто і регіон

Вісім міфів про міжнародні закупівлі ліків

Вісім міфів про міжнародні закупівлі ліківУ 2015 році Міністерство охорони здоров'я почало закуповувати ліки за допомогою міжнародних організацій. Це дозволило забезпечити українських пацієнтів більшою кількістю якісних ліків за державний кошт завдяки прозорим та ефективним процедурам.

Завдяки цьому рішенню більшість ліків закупили дешевше, ніж це було раніше. За деякими програмами вдалося зекономити майже 60% коштів. Повідомив Вісник МОЗ.

Творці старих корупційних схем продовжують знецінювати переваги міжнародних закупівель. Спростовуємо найбільш поширені міфи.

Міф 1. Закупівлю ліків віддали невідомо кому

Організації, що проводять закупівлі, відомі і мають значний досвід роботи в цій галузі.

Міністерство охорони здоров’я співпрацює тільки з тими організаціями, які прописані в ухваленому парламентом законі. Серед них Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма розвитку ООН та компанія Crown Agents.

Міф 2. Ліки, закуплені міжнародними організаціями, є менш якісними

Якість усих вакцини, придбаних міжнародними організаціями для України, була перевірена в міжнародних лабораторіях ВООЗ. До того ж «дешевші» в цьому випадку не означає «менш якісні», а означає з меншою накруткою.

Міжнародні організації привели на український ринок нові препарати і завдяки конкуренції знизили ціни. Наприклад, препарат Оксіплатин для лікування метастатичного колоректального раку МОЗ купував в італійського виробника по $54, а ПРООН купив в іншого італійського виробника майже в 4 рази дешевше — по $15.

Вакцину для профілактики поліомієліту ЮНІСЕФ вдалося закупити у того самого виробника у 8 разів дешевше, ніж МОЗ: $0,89 проти $7,35, зекономивши при цьому майже мільйон доларів.

Міжнародні закупівлі дозволили взяти участь у тендерах іноземним компаніям, які пропонують конкурентні ціни.
Виділені з бюджету кошти витрачаються на закупівлі ліків, а не осідають у кишенях корупціонерів.

Міф 3. Через міжнародні закупівлі страждають українські фармвиробники

Тендери міжнародних організацій відкриті для всіх. Українські виробники на рівні з іншими беруть в них участь. У 2016 році кожна четверта компанія-виробник серед переможців тендерів була українська.

Так, 60% ліків для лікування туберкульозу, придбані за кошти бюджету 2015 року, закуплені в українського виробника.

Наслідуючи успішний досвід України, уряд Молдови нещодавно розпочав закупівлю ліків через ПРООН. Тепер ПРООН закуповує для Молдови протитуберкульозні препарати українського виробника. Фактично, міжнародні організації стали вікном можливостей для виходу українських виробників на світовий ринок.

Міф 4. Міжнародні організації заробляють на закупівлях ліків великі гроші

Міжнародні організації є неприбутковими та некомерційними. Допомога Україні в рамках закупівель не має на меті отримання прибутку. ЮНІСЕФ та ПРООН є частиною Організації обєднаних націй. А Crown Agents є соціальним підприємством, 100% акцій якого належить неприбутковому фонду Crown Agents Foundation.

Відповідно до звіту Рахункової палати України, навіть з урахуванням 5%, які Україна сплачує міжнародним організаціям за вихід на міжнародний ринок закупівель ліків, було зекономлено до 40% коштів із виділеного бюджету.

Кошти, які міжнародні організації отримують за свою роботу, витрачаються на організацію тендерного циклу за міжнародними стандартами.

Міф 5. Міжнародні закупівлі непрозорі. МОЗ приховує договори

Міжнародні організації, що закуповують ліки для України, є структурами з дипломатичним статусом. ЮНІСЕФ та ПРООН працюють виключно за умовами Конвенції ООН про привілеї та імунітети ООН, до якої Україна приєдналася у 1953 році, та внутрішніми процедурами системи ООН.

У всіх країнах та територіях, з якими співпрацює ООН, агенції не публікують контракти з Урядом для широкого загалу. Структури ООН не можуть адаптувати свої міжнародні процедури та стандарти до кожної з майже 200 країн світу та територій, з якими вони співпрацюють, тому однією з вимог співпраці з цими організаціями є конфіденційність та готовність співпрацювати за їхніми правилами. Так співпрацюють уряди практично всіх країн світу, і Україна не є виключенням.

Міф 6. Міжнародні закупівлі не подолали корупцію

Економія на закупівлях ліків через міжнародні організації склала близько 40%. Це підтверджують звіти Рахункової палати та Центру протидії корупції.

На деяких препаратах економія вражає. Так, наприклад, препарат Іматиніб був закуплений ПРООН у 2016 році за ціною $1,43, у той час як МОЗ у 2014 році закуповував цей препарат за $97. Така економія дає можливість закуповувати більше ліків і пролікувати більше пацієнтів.

У 2016 році завдяки ефективним закупівлям стентів для серця компанією Crown Agents було зекономлено близько 50% коштів. Це дало можливість закупити в 2 рази більше стентів та нарешті забезпечити всіх українців, яким необхідне невідкладне стентування після інфаркту, стентами за державний кошт.

Міф 7. Міжнародні організації закуповують ліки у фірм-“прокладок” замість виробника

У 2016 році 68% препаратів було закуплено міжнародними організаціями напряму у виробників.

У 2014 році, для прикладу, за програмою дитячої онкології МОЗ закупив у виробника 2% препаратів, а за програмою дорослої онкології – 5%.

Чому все одно купують в дистриб'юторів? За деяким позиціям, де сума закупівель невелика, наприклад $15 000, міжнародні виробники відмовляються виходити напряму і подаються через дистриб’юторів. Тим не менше, ціни, за якими закуповують міжнародні організації у дистриб’юторів нижчі, ніж вони були, коли закуповувало МОЗ.

Міф 8. Міжнародні організації закуповують ліки з обмеженим терміном придатності

Лише 7% ліків, закуплених міжнародними організаціями в 2016 році, мають зменшений термін придатності.

До препаратів зі зменшеними термінами придатності додаються листи від міжнародних організацій та виробників, які гарантують заміну цих препаратів у разі їхнього не використання до кінця терміну придатності.

Кожна поставка ліків зі зменшеним терміном придатності була узгоджена фахівцями профільних робочих груп, у тому числі представниками відповідних медичних закладів. Вчасне використання ліків зі зменшеним терміном придатності залежить від ефективної системи збору потреб та управління запасами ліків. МОЗ наразі створює електронну систему, що дозволить бачити он-лайн залишики ліків по всій Україні.

Уже замінили частину ліків у дитячій лікарні «Охматдит», які закупили за кошти 2015 року і термін придатності яких сплив. При цьому держава жодних додаткових витрат з приводу заміни не несе.

Джерело: Уездные новости
29.08.2017
[metaslider id=71402]

Схожі статті

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook
Close