Місто і регіон

Відомому українському пасічнику у Ніжині відкрили меморіальну дошку. ФОТО | Ніжин

23 березня на території ніжинської ЗОШ №2  членами організації «Бджолярі Ніжинщини», представниками міської та обласних рад, учнями, вчителями навчального закладу було закладено липовий парк на честь видатного українського бджоляра, вченого, педагога Петра Прокоповича. Голова Ніжинської спілки бджолярів Петро Балаш зініціював встановлення на місці парку меморіальної дошки.
Тож, 11 липня відбулося урочисте її відкриття та освячення, на яке було запрошено бджолярів з різних регіонів України, зокрема й ініціаторів заходу членів організації «Бджолярі Ніжинщини». Були присутні й такі почесні гості, як міський голова Анатолій Лінник, його профільний заступник Сергій Дзюба, секретар міської ради Валерій Салогуб, начальник управління освіти Станіслав Крапивянський, голова райради Олег Бузун, заступник голови райради Наталія Березка та заступник голови райдержадміністрації Сергій Батрак.
Завітав на одну з визначних подій в історії українського бджолярства і  президента Спілки пасічників України Володимир Стретович. Він зазначив, що така подія є гарним прикладом того, як потрібно шанувати і згадувати Великих українців, які прославили свою рідну державу. Виступив з вітальним словом і ніжинський міський голова Анатолій Лінник, який висловив найкращі побажання на адресу всіх тих, хто доклав зусиль у закладанні липового парку, яким будуть опікуватись вчителі та учні ЗОШ №2, тим самим проявляючи патріотизм до такої благородної справи, як розвиток бджільництва. Влада району також приєдналась до вітань, адже саме завдяки таким людям відданій своїй справі в Ніжинському районі підростає здорове покоління, бо ж мед – дуже цінний продукт виготовлений «божою» комахою.
Володимир Стратович вручив бджолярам Ніжинщини подяки Спілки пасічників України за вагомий особистий внесок у розвиток українського бджільництва та активну громадську позицію.
Освячення меморіальної дошки провів протоієрей Михаїл Якубів, настоятель ніжинського  Свято-Покровського храму.

 

Нагадаємо біографію видатного пасічника:

Перший рамковий вулик винайшов українець Петро Прокопович 1814 року. І нині Україна займає одне з перших місць в Європі з виробництва меду.

Знаменитий бджоляр Петро Іванович Прокопович народився в 1775 році на Чернігівщині в с. Митченки Конотопського повіту в небагатій дворянській родині. Успішно закінчив Київську духовну академію, служив кадетом в кінному полку. Однак армійська служба обтяжувала його, і він незабаром вийшов у відставку. Повернувшись додому в 1798 році і побувавши на пасіці у свого молодшого брата, твердо вирішив присвятити життя бджільництву, стати бджолярем. Позбавлений спадщини в 1779 році через небажання бути військовим, він придбав три десятини землі і отримав в борг трохи грошей, щоб влаштувати своє господарство, пасіку, а потім всерйоз зайнятися улюбленою справою – бджільництвом. П.І. Прокопович сам виготовляв вулики і випробовував їх, уважно спостерігаючи за поведінкою бджіл, працював над удосконаленням догляду за бджолами, вів щоденник, займався лікуванням комах і багатьма іншими питаннями. За порівняно короткий термін він став відомим бджолярем, створив в Україні найбільшу в світі пасіку, що налічувала понад 10 тисяч бджолиних сімей. В той час переважала колодна система бджільництва, при якій бджіл обкурювали (умертвляли), перш ніж забрати з вуликів мед. При цьому, як правило, знищенню підлягали найкращі сім’ї бджіл, які збирали найбільше меду. Одночасно інтенсивно вирубувалися ліси і розорювати землі, багаті медоносними угіддями, що також вело до скорочення кількості бджолиних сімей. Вулик П.І.Прокоповича, 1814 р. Економічні умови в країні вимагали нових методів в бджільництві, і Петро Прокопович шукав їх, приділяючи головну увагу вулику, щоб зберегти медоносну бджолу. У 1814 році П.І. Прокопович винайшов такий вулик – розбірний, рамковий, який назвав «Петербурзьким», найкращим чином пристосований до клімату в роботі бджоляра з бджолами, що оберігає бджіл при відборі меду. У 1827 році П.І. Прокопович відкрив у своєму рідному селі першу в Російської імперії школу бджільництва, яку утримував на власні кошти. У ній навчалися бджільництву багато селян з України, Білорусії, Башкирії, Грузії, Чехії, Угорщини, Італії, Німеччини. В школі навчалися також садівництва, городництва, виноградарству, квітникарства, письма, арифметики й співу. Винахід П.І. Прокоповичем розбірного рамкового вулика послужив початком широкого вивчення медоносної бджоли та управління її життєдіяльністю в інтересах людини, розвитку в усьому світі рамкової системи бджільництва, призвело до нових не менш важливих винаходів світового значення – штучної вощини і медогонки, які разом узяті справили в бджільництві справжню революцію. П.І. Прокопович багаторазово нагороджувався золотими і срібними медалями, був обраний членом-кореспондентом Московського товариства сільського господарства. За особливі заслуги перед Вітчизною був нагороджений орденом Святого Володимира першого ступеня. Помер видатний український бджоляр в 75-річному віці і був похований в рідному селі, на території тієї самої школи, яку створив. [metaslider id=71402]

всі новини міста Ніжин та регіону

всі новини Україна і світ

Джерело: Нежатин
11.07.2017

Схожі статті

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook