Місто і регіон

В області забрали право закуповувати дорогі ліки для онкохворих

Медики Чернігівського онкодиспансеру намагаються донести до Міністерства охорони здоров’я інформацію про критичну ситуацію стосовно можливості забезпечення їхніх пацієнтів сучасними і ефективними ліками, які не увійшли до Нацпереліку, але від яких напряму залежить життя людей. Дороговартісні препарати не увійшли, а область більше не має права їх закуповувати. І мова йде не про нову імунотерапію раку, а про ефективну таргетну терапію, яку успішно використовують не один рік.

З 1 січня в Україні почав діяти Національний перелік ліків. До нього увійшли ліки, які будуть закуповуватися за державний кошт – ціла низка лікувальних препаратів для лікування рідкісних захворювань, онкологічних хвороб, гепатитів С та інших.

В області забрали право закуповувати дорогі ліки для онкохворих

«До Національного переліку внесли 440 препаратів, і тепер за кошти держави, за кошти бюджету маємо закуповувати лише ці препарати, – каже головний лікар Чернігівського онкодиспансеру Валерій Зуб. – Такі Нацпереліки діють у всіх цивілізованих країнах світу. І це правильно, бо державне регулювання потрібне. Ми повинні працювати тільки з тими медичними препаратами, які використовуються у традиційній медицині і які справді лікують. Та кожна країна, залежно від своїх економічних можливостей, встановлює перелік препаратів, які може купити. Тож потрібно розумно підійти до формування цього переліку. Наш заклад надавав свої пропозиції до МОЗ, а також список тих медикаментів, які ми хотіли би бачити в цьому переліку і без яких сьогодні неможливо лікувати ті патології, які зустрічаються найчастіше. Пропонували також розділити препарати у Нацпереліку на групи. І якщо з цієї групи ми 100% забезпечили заклад, то можемо на рівні області докупити найнеобхідніше. Дай Бог, щоб до нас дослухалися».

Коли ціну життя вирішує один пункт постанови

До січня 2018 року значна частина пацієнтів, для котрих вирішальною є терапія ліками, які зараз перебувають поза Національним переліком, могли отримувати частково або повністю необхідні їм препарати за рахунок місцевих бюджетів. Та після введення в дію з 1 січня Постанови Кабінету Міністрів України №180 виникла юридична колізія.

«Всі ці роки у нас діяла обласна програма з онкології, ми отримували відповідну суму коштів. Торік — 2 мільйони 800 тисяч. За ці кошти і купували препарати. І вже знали, які ліки отримаємо від держави, а докуповували те, чого не отримали або отримали мало. Відтак мали змогу за рахунок обласного бюджету закуповувати дороговартісні ліки для наших пацієнтів, – продовжує Валерій Зуб. – Звичайно, не могли допомогти всім, але це була суттєва підтримка нашим хворим. Зараз такої змоги вже не маємо. Бо у постанові вказано, що замовники можуть закуповувати лікарські засоби, зареєстровані в Україні та не включені до Національного переліку лише за умови забезпечення в повному обсязі потреби лікарськими засобами з Нацпереліку. Відтак через цю юридичну колізію не тільки в нашій області, а й у всіх областях призупинені тендери на закупівлю препаратів для онкохворих».

Тож пацієнти, які отримували ліки за рахунок регіональних бюджетів, ті, хто почав курс терапії у листопаді-грудні, вимушені або за свій кошт купувати дороговартісні ліки, або перервати лікування чи взагалі відмовитися від нього, що, власне, прирікає їх на смерть.

В області забрали право закуповувати дорогі ліки для онкохворих

Яскравим прикладом того, що необхідно внести такі ліки до Національного переліку або ж дозволити обласним бюджетам закуповувати їх самостійно, стала історія Лесі Покрасьон, котра лікує рак молочної залози. Без дороговартісних таргетних препаратів у неї мало шансів на повне одужання. Перший курс лікування жінці допомогли оплатити за рахунок обласного бюджету, а далі брати кошти ніде.

«Мені 37 років, минулого року дізналася про свій страшний діагноз, – зі сльозами на очах розповідає жінка. – Повірте, це наче грім серед ясного неба. У мене чоловік, двоє діток. Ми будували плани на майбутнє, почали зводити власний дім. А після діагнозу «рак молочної залози» життя поділилося на «до» та «після». Вже рік боремося з цією хворобою. Вірю в те, що все буде добре, адже не можу покинути своїх дітей. Та все упирається в гроші. Один курс таргетної терапії коштує 50 тисяч гривень, а мені їх потрібно аж 18. Сім курсів вже пройшла, зараз готуюся до операції. Але після неї треба ще 11 курсів».

Де брати їй кошти на подальше лікування? Родина продала все, що могла. Тож Леся Покрасьон, як і багато інших хворих, стали заручниками ситуації. Бо ж ліки, які не увійшли до переліку, навіть за кошти з обласного бюджету вже купити неможливо.

Марія Пучинець, «Чернігівщина» №2 (663) від 1 березня 2018

Джерело: gorod.cn.ua

Джерело: Уездные новости
06.03.2018