“Ринковий політ” цін на продукти харчування: тепер подорожчає чи подешевшає?

“Ринковий політ” цін на продукти харчування: тепер подорожчає чи подешевшає?

Джерело Телеканал новини «24»

Кабінет Міністрів України скасував державне регулювання цін на продукти харчування. Очікують, що таке рішення сприятиме нормалізації ринкових відносин на продуктовому ринку. Але чи очікувати споживачам подорожчання продуктів?
Головна мета змін, прописаних постановою Кабміну №394 від 7 червня, – зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції. Зміни почнуть діяти 1 липня 2017 року.
Нагадаємо, що з 1 жовтня 2016 року уряд скасував державне регулювання цін на продукти в тестовому режимі на три місяці. Як показала життєва практика, стрімкого зростання цін після цього скасування не відбулося.
Які можуть бути наслідки рішення про остаточне скасування держрегулювання цін на продукти харчування для українських виробників та споживачів – журналісти сайту “24” запитали в експертів.
Чому економісти “за” скасування держрегулювання
Економіст Борис Кушнірук у коментарі сайту “24” висловив переконання, що державне регулювання цін нічого, крім корупції, не породжувало. Ефективність його була мінімальна і створювала передумови для того, щоб від нього ухилитися. Наприклад, якщо контролюється жирність молока 2,5%, то виробники ставлять 2,6%.
Експерт сектору сільського господарства Офісу ефективного регулювання Богдан Андрющенко у коментарі сайту “24” пояснив, що державне регулювання цін в Україні останні два роки майже не працювало, а відбувалося досить специфічно. Особливо це стосується декларування цін за постановою 1222, де йшлося про те, що при кожній зміні оптово-роздрібної ціни на 1% виробник повинен був готувати пояснення, підкріплювати низкою документів, окрім економічних, ще й технічними, і нести це все у Сільгоспінспекцію. Потім цю постанову переписали, і документи треба було нести в Держпродспоживслужбу.
Але проблема в тому, що ця служба не отримувала ні повноважень, ні нормативки, щоб цим займатись. Бо навіть наказ Мінекономіки про затвердження форми витягу, яку повинна була розробити служба, залишився без змін по Сільгоспінспекції, яка була ліквідована. Повноваження, які передали Держпродспоживслужбі, стосуються державних фіксованих цін, а не інших речей, як встановлення норми рентабельності чи торгової націнки. Тому по факту все це не працювало, – уточнив експерт.
Але сама постанова, за словами Андрющенка, – це верхівка. А під неї в областях були розроблені відповідні розпорядження голів адміністрацій, які так чи інакше регулювали ці норми рентабельності, вимагали декларування тощо. В результаті на місцях виробників контролювали, хто на що погоджувався.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак в одному зі своїх коментарів висловив подібну думку – сьогодні держава не має засобів виробництва у своїй власності і не може формувати ціну напряму.
Що отримають виробники
Як пояснив Богдан Андрющенко, у багатьох сільськогосподарських процесах для простого економічного відтворення, коли на кінець сезону виходять на нуль по виробництву, 15% рентабельності означає нуль прибутку. Тому що є витрати на адміністрування, індексація цін, які її “з’їдають”. А рентабельність, яка встановлювалась по хлібу, наприклад, та по деяких інших продуктах на рівні 5%, означає мінус. Тому не дивно, що виробництво падало чи йшло в тінь, зауважив Анрющенко, бо “погано, коли інструмент регулювання використовується невігласами або недоумками, замість того, щоб виправляти якусь кричущу ситуацію”. Зокрема, у 2003 році постанова 1548 і використовувалась для “гасіння пожежі”, коли був реальний неврожай. Тоді при потребі загального валового зерна у 28 мільйонів тонн отримали трохи більше 20-ти, а продовольчого було вдвічі менше за потребу. І тоді для того, щоб не допустити в тому числі і панічних речей, застосовувалися в тому числі і норми цієї постанови.
Зараз такої критичності немає, відбувається звичайний ринковий процес. Зростають ціни у світі. А наші виробники купують ресурси на вільному ринку при вільному ціноутворенні, у них немає пільг на газ чи електрику, наприклад. Їм так само треба дотримуватися вимог щодо мінімальної зарплати, їм скасували пільги по оподаткуванню.
І в цих умовах залишати адміністративне регулювання цін – щонайменше несправедливо. А в принципі це призводить до того, що вони намагаються обманути споживачів, маніпулюють, а контролюючі органи нічого не здатні зробити, – констатував експерт.
Тому скасування держрегулювання дійсно дасть змогу ринку визначати структуру цін так, як це і відбувається у ринкових умовах.
І товаровиробники в конкурентному середовищі самі зацікавлені в тому, щоб виробити якомога більше, і самі регулюють цінові позиції, коли встановити вищу ціну, коли нижчу, якої якості дотриматись. Це і відбувається. З цієї точки зору скасування регулювання цін – крок у правильному напрямку, – відзначив Кушнірук.
Що очікує споживачів
Споживачів варто розділити на дві великі групи. Перша – ті, хто має достатній рівень заробітку. Для них купувати продукт харчування за фіксованою ціною – не так вже й принципово, адже вони можуть дозволити собі і більш дорогі продукти, зауважив Андрющенко.
Ціни на продукти харчування залежать від купівельної спроможності. Тому надто дорогих продуктів більшість громадян з невисоким достатком не куплять, товар лежатиме і зіпсується. І виробник про це знає.
Андрющенко пояснив, що сьогодні є специфічні ринкові умови для окремих продовольчих товарів. Наприклад, на ринок м’яса і відповідно на його ціну впливає те, що ми вийшли на європейський ринок, наші виробники мають змогу продати його туди, отже, пропозиція на внутрішній ринок зменшилась. По-друге – маємо проблему африканської чуми, яка знижує поголів’я худоби, і теж зменшує пропозицію і збільшує ціну.
З молочними продуктами теж специфічна ситуація: несподівано на зовнішньому ринку виріс попит на молочний жир. І Україна несподівано для себе стала експортером тваринного масла. І це теж впливає на внутрішній ринок. А насправді якісного молока у нас небагато. На переробку йде тільки 4 мільйони з оголошених начебто 11 мільйонів. Тому – тут теж йде зростання цін, оскільки обмежена пропозиція.
Для молока і м’яса діють специфічні ринкові умови
Кушнірук також зауважив, що в певні моменти може відбуватися зростання цін. Якщо, наприклад, дорожчатиме сировина.
У нас настільки відкрита економіка, що є постійна кореляція з цінами на зовнішніх ринках. Жоден товаровиробник не продасть зерно для борошна дешевше, якщо зможе продати його за кордон. Те саме з м’ясом. Підвищення цін на зовнішніх ринках на м’ясо і молоко призвело до того, що ціни в цьому році виросли. Якщо на зовнішніх ринках немає можливості продати продукцію, то тут теж їх не підвищують, — уточнив Кушнірук.
Втім, експерти погоджуються в тому, що у випадку скасування регулювання цін споживач навіть отримує плюс – бо у виробника з’являється мотивація до нарощування виробництва.
І не варто забувати, що з осені, відтоді як в тестовому режимі скасували держрегулювання цін на три місяці, за останні півроку ціни на продукти харчування не росли швидше, ніж на інші ресурси. Тому казати, що відбудеться щось надзвичайне із цінами на продукти харчування – немає підстав.
Як захистити інтереси малозабезпечених громадян
Звичайно, будь-яке підвищення цін, навіть цілком вмотивоване з точки зору ринкової економіки, споживачів з низьким рівнем доходів не потішить жодним чином. Але і тут може бути простий вихід. На думку Богдана Андрющенка, набагато дієвішим за державне регулювання цін буде спосіб адресної допомоги малозабезпеченим громадянам чи знижки окремим категоріям населення, які компенсуються з місцевого бюджету.
Це дешевше з точки зору адміністрування, бо не треба тримати великий апарат. І повністю вкладається у власне самоврядні повноваження місцевого самоврядування, бо у законі так і записано, що вони відповідальні за доступ і забезпечення продуктами харчування населення на своїй території, і тут якраз адміністративна вертикаль не потрібна, — зауважив експерт.
Однак Андрющенко наголосив — насправді цінове регулювання формально не зникає, оскільки є закон про ціни і ціноутворення. Хоч там і багато архаїчних форм, незважаючи на його певне оновлення. Але цей закон абсолютно може використовуватися у випадках “вибухів” чи “пожеж” у ціновому плані, уряд зможе оперативно зреагувати у випадку необхідності.

всі новини міста Ніжин та регіону

всі новини Україна і світ

Джерело Телеканал новини «24»
19.06.2017