Місто і регіон

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть… ракета

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракетаДелікатес, який постачали до столу британської королеви Єлизавети ІІ, Ніжинський огірок є, певно, найславетнішою продукцією Чернігівщини, знаною тут понад 350 років. Про це написали на сайті Укрінформ.

Майже століття цей овоч у засоленому й консервованому вигляді експортується до багатьох країн світу і сьогодні є візитівкою міста Ніжина. У рамках проекту «Сім днів у регіоні» ми розкажемо вам, що таке ніжинський огірок і «що з нього їдять».

ГРЕЦЬКЕ НАСІННЯ

Про те, звідки пішла слава ніжинського огірка, у самому Ніжині можна почути різне. Один із переказів, наприклад, розповідає про причетність до цього бабусі космічного конструктора Сергія Корольова Марії Москаленко. Буцімто вона возила у Петербург свої надзвичайно смачні солоні огірочки, частувала ними царського шеф-кухаря, і той замовив бочку для Миколи ІІ. Не виключено, що якось так свого часу могло бути, оскільки Марія Матвіївна мала грецькі корені й, очевидно, розумілася на огірках.

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

Річ у тім, що до Ніжина насіння огірків і рецепти їх засолки привезли з собою саме греки. Поселитися в цьому місті в середині XVII століття їм дозволив гетьман Богдан Хмельницький. На знак подяки за допомогу в переможній Національно-визвольній війні 1648—1657 років він надав грекам право на самоврядування і звільнив їх від податків. Колоністи швидко освоїлися в Ніжині, розгорнули масштабну торгівлю й зайнялися сільським господарством. Свої овочі вони вирощували у заплаві річки Остер і надзвичайно смачно солили у діжках за власними рецептами. Огірочки завезених ними сортів (чи сорту) були твердими, хрусткими й дуже полюбилися місцевим жителям.

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

Хтозна за яких обставин, але одного разу грецькі соління скуштував князь Григорій Потьомкін. Огірки йому так сподобались, що під час другої російсько-турецької війни (1787—1792) він з-під Очакова посилав по них гінця до Ніжина — аж за сотні верст.

Оцінила їх також імператриця Катерина ІІ — її Потьомкін наказав пригостити, коли вона відвідувала Україну і прямувала до Криму. Архівні джерела свідчать, що, продегустувавши огірочки, Катерина ІІ виголосила історичну фразу: «Впредь неизменно поставлять нежинские огурцы к царскому столу в Петербург».

Коли в 1793 році було засноване місто Одеса, а Ніжин опинився поза торговельними шляхами, підприємливі греки вирішили переселитися туди, ближче до морського порту з товарами. Залишаючи місто, на знак подяки за гостинність, вони нібито подарували Ніжину насіння своїх сортів і поділилися рецептами засолки. Із середини XIX століття огірки заготовляли в місті повсюдно.

ОГІРКИ СОЛИЛИ… ВАГОНАМИ

За архівними даними, вперше ніжинські огірки згадуються в документах 1763 року. А початок їх масового виробництва датується 1850-м, коли ніжинець Яресько засолив кілька бочок і почав продавати в місті й на ярмарках. Попит на них спочатку був не дуже великий. Та коли кустарне виробництво переросло у промислове, популярність овочу значно зросла.

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

Першими солідними промисловцями, що зайнялися цим бізнесом, були підприємці-євреї Гольденберги. Завдяки їм маленькі й хрусткі ніжинські огірочки вийшли далеко за межі Ніжина, їх споживали не тільки царі, а й прості жителі багатьох міст України та Російської імперії. Наприкінці ХІХ століття виробництвом славетного огірка займалися вже великі підприємства.

Залежно від історичних подій — революцій і війн, відповідних спадів і підйомів економіки, огірковий промисел то скорочував обсяги й зовсім зупинявся, то знову відроджувався. Починаючи з 1920 року виробництво ніжинських огірочків почало щорічно зростати і, що цікаво, вимірювалося не діжками, а вагонами. У 1920-му їх засолили 50 вагонів, у 1924 — 127, у 1929 — 950 і т. д. У тих же роках їх почали й успішно експортувати.

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

— У ХІХ столітті слава про ніжинські огірки вже гриміла на півсвіту — у дерев'яних діжках їх доставляли в 56 країн. А в 1920-х роках радянські вчені-біологи, після довгого вивчення ніжинського овочу, таки розкрили його секрет. Вони з’ясували, що в наших огірочках збільшений вміст цукру і крохмалю. Вкупі з добрими ґрунтами це й дає такий унікальний смак, — розповіла завідувач історичного відділу Ніжинського краєзнавчого музею Наталія Дмитренко.

А ґрунти у Ніжині вирізняються наявністю іонів срібла. Завдяки цьому, стверджують фахівці, в солоних огірках не утворюються пустоти й овочі залишаються твердими та хрусткими.

Сорт, який прославив Ніжин, має назву «Ніжинський місцевий». Дехто вважає, що сьогодні він уже частково або й повністю втрачений — через хвороби, зміни клімату і т. д. Музейники ж стверджують, що це не так.

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

«У 2005 році сорт „Ніжинський місцевий“ було зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів України. Так що він живе і вдосконалюється», — сказала пані Дмитренко.

ЗАКУСКА ДЛЯ ПРОЛЕТАРІЯ І КОРОЛЕВИ

Після Жовтневого перевороту, коли Микола ІІ зрікся престолу, а Ґольденберґи виїхали до Європи, Ніжинський засолочний завод було розграбовано. Коли ж 1927 року він почав відновлювати роботу, туди прийшов лист із Ленінграда, який гласив: «Товарищи рабочие Нежинского засолзавода! Вы прекрасно понимаете, что огурец является основной закуской пролетариата. Так что просим вас увеличить выпуск этого продукта…»

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

За радянських часів Ніжинський засолочний завод перейменували в консервний, з такою назвою він працює і досі. Випускає понад 100 найменувань продукції, зокрема й мариновані за різними рецептами огірочки. Постачає їх в усі торговельні мережі України, купити знамениті огірки можна і в Ніжині. Місцеві жителі, правда, кажуть, що солять огірки самі за “здоровішими” рецептами, адже в заводських багато оцту.

У кращі часи огірочки-корнішони експортувалися в 70 країн світу. Зараз, кажуть у компанії, до якої належить консервний завод, — лише у 23. Утім, замовлення, які надходять, свідчать: як і раніше, ніжинські огірки користується у світі великою популярністю. Їх, було, постачали навіть до столу британської королеви Єлизавети ІІ.

ВАРЕННЯ, ГОРІЛКА І РАКЕТА З ОГІРКА

Віддаючи шану огірку, який так прославив Ніжин, 2005 року жителі міста встановили йому пам’ятник біля консервного комбінату. На момент відкриття він був першим у незалежній Україні, присвяченим саме овочу.

Скульптура являє собою погрібець, на якому — діжка, а на ній — огірок. Зелений граніт для останнього привезли з Італії. Автор проекту — місцевий митець Леонід Воробйов.

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

Минуло кілька років — і пам’ятника ніжинцям видалося замало. Відтак, вони започаткували фестиваль «Його величність, Ніжинський огірок». Тепер проводять його на День міста у вересні. Цього року фест був уже п’ятим. Традиційно його програму присвятили огірковій тематиці. Отож, складалася вона з дегустації солінь та консервації, презентації продукції Ніжинського консервного заводу, ярмарку, виступів дитячих колективів, виставок народних майстрів, огіркових конкурсів і майстер-класів.

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

З оригінальних страв та напоїв на фестивалі пропонувалися огіркова ікра та огіркове варення (усім охочим роздавали рецепт), горілки, наливки та настоянки на огірках, коктейлі з ними (смузі) та багато іншого. Місцева агрофірма «Маяк» (с. Крути), що займається селекцією огірка і створенням оригінальних рецептів його засолки з додаванням різних трав, пропонувала відвідувачам відчути новий, незнаний досі смак ніжинських огірочків.

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

Цьогорічний фестиваль відзначився також презентацією найбільшого огірка довжиною 38 см, вирощеного на городі місцевих жителів.

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

А ще — запуском метрової «огіркової» ракети, виготовленої Ніжинською станцією юних техніків. Традиційно на сцені очільники міста солили огірки в дубовій діжці. А перед цим відкривали торішнє соління. Продегустували ті огірки самі, а потім частували всіх охочих.

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

«На фестивалі можна було і наїстись, і напитись, і сувенірів накупити», — підсумувала начальник сектору взаємодії зі ЗМІ Ніжинської міськради Анна Лисенко.

Ода ніжинському огірку: закуска, горілка і навіть... ракета

Фестивалем, що з року в рік набирає обертів, ніжинці вкотре доводять вірність традиціям своїх давніх предків і власну спроможністю їх розвивати й примножувати. І тому знову й знову запрошують до себе в гості — на огірки!

Наталія Потапчук, Чернігів

Джерело: Уездные новости
23.11.2017

Схожі статті

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook