Україна і світ

Неспокій на Кавказі – початок кінця РФ

Неспокій на Кавказі – початок кінця РФ

Невизначеність щодо ситуації після 2024 року створює загрозу внутрішніх чвар. І в будь-якій сутичці за владу Кадиров – це небезпека.

Нестабільність Кавказького регіону нерідко ставала головним болем для російської влади. Запальні та войовничі кавказці багато років являють собою загрозу дестабілізації ситуації по всій РФ. І останні події між Чечнею та Інгушетією — зайвий доказ цьому.

Погрози Рамзана Кадирова розв’язати війну з інгушами можуть сильно вплинути на і без того хитку ситуацію в Росії. Особливо якщо цим конфліктом скористаються інші національності, які проживають в країні.

Суперечки довкола кордонів між Чечнею та Інгушетією виникли після розпаду СРСР, коли перестала існувати єдина Чечено-Інгушетія. У 1993 році перший президент Інгушетії Руслан Аушев підписав із лідером Чечні Джохаром Дудаєвим угоду, згідно з якою за основу брався кордон між Чеченською та Інгуською автономними областями, що існували у складі РРФСР до 1934 року.

Неспокій на Кавказі – початок кінця РФ
Чечня

За цією угодою, втім, як і за протоколом, який був підписаний у 2003 році президентом Чечні Ахматом Кадировим та президентом Інгушетії Муратом Зязіковим, останнім передавалася майже вся територія Сунженського району, який і став згодом предметом суперечок.

У 2013 році ситуація з кордоном загострилася із заявою глави Чечні Рамзана Кадирова про те, що Сунженський і значні території Малгобекського району у повному складі є частиною Чечні. Після чого чеченці почали проводити провокації у прикордонному селі Аршти, посилаючи туди силовиків, нібито для проведення спецоперацій, що не сподобалося владі Інгушетії.

Кадиров не заспокоївся

Наприкінці серпня 2018 року стало відомо, що в лісовій зоні неподалік від села Аршти з’явилася будівельна техніка з Чечні та силовики. Місцеві жителі Інгушетії сприйняли дії чеченців у штики, країною пішли гуляти чутки про підготовку перегляду кордонів між республіками.

Незважаючи на запевнення влади Інгушетії, що будівництво зупинене, на початку вересня будівельники та силовики не тільки продовжили роботи, але і просунулися вглиб Сунженського району на 15 кілометрів.

Побоювання інгушів зросли після того, як глава Сунженського району Іса Хашагульгов оголосив про відставку, подейкують, що зі своєї посади він пішов саме через передачу частини території Сунженського району Інгушетії Чечні.

Підписання угоди і масові протести

26 вересня глави Чечні та Інгушетії Рамзан Кадиров і Юнус-Бек Євкуров підписали угоду про кордон між республіками, згідно з яким під контроль Грозного перейшла частина Надтеречного району, а Магас отримав територію на кордоні з Малгобекським районом.

Цього дня інгуші вперше вийшли на протест.

Неспокій на Кавказі – початок кінця РФ
Масові протести в Інгушетії

4 жовтня парламент Інгушетії ратифікував угоду про кордон з Чечнею. Це було зроблено, незважаючи на вимогу Конституційного суду Інгушетії провести референдум з цього приводу. Тоді тисячі людей вийшли під парламент Інгушетії на масові протести з вимогою скасувати всі домовленості в підписаній угоді і провести референдум про перегляд кордонів. Інгуші налаштовані серйозно й обіцяють довгострокову акцію.

“Націоналізм в наш час — це одна з найсильніших емоцій, яка може рухати людьми. І вони настільки заплуталися у своїй кавказької політиці, що нарешті дострибалися до того, що розбудили націоналізм, і не десь, а саме на Кавказі”, — прокоментував ситуацію російський опозиціонер Павло Шехтман.

Реакція жителів Інгушетії на підписану угоду про закріплення кордону між регіонами дуже не сподобалася Кадирову, лідер Чечні пригрозив інгушам початком війни, якщо ті не погодяться на перегляд кордонів.

Для Росії такий поворот подій не обіцяє нічого доброго, але вони опинилися в заручниках у Кадирова, вважає Шехтман.

Він переконався в тому, що йому можна все, і захотів щось віджати у сусідів, а РФ не змогла йому заперечити — як тепер залагодити цю ситуацію — їм незрозуміло. Бо дати відбій — це означає опустити Кадирова, а він на таке ніколи не погодиться. Це для нього не особисте питання, це питання авторитету серед своїх,
— каже росіянин.

За його словами, навіть факт того, що військовий конфлікт на Кавказі може дестабілізувати ситуацію по всій Росії, не зупинить лідера Чечні.

Кадиров — пацан, він виховувався в такому понятті, як замахнувся — бий, і ніяк інакше. Це питання його особистого статусу, його авторитету, він не може відступити. Може можна було придумати спосіб, але дуже складно знайти варіанти Кадирову відступити без втрати обличчя,
— пояснив російський опозиціонер.

А переживати російській владі є через що, на думку Шехтмана, конфлікт в кавказькому регіоні дасть привід підняти голову іншим національностям у складі РФ, що цілком може призвести до початку розпаду “Російської імперії”.

“Можливо вони вивернутися, а можливо це дійсно початок якихось складних процесів, тут може бути все, що завгодно. Якщо ще додати наявність там озброєного підпілля, то зовсім весело. Якщо на Кавказі почнеться нестабільність, то всі законсервовані ваххабістські осередки, вони відразу піднімуть голови, вони відразу відчують, що настав їхній час”, — заявив він.

Наразі протести в Інгушетії тривають. 6 жовтня до протестувальників приєдналися поліцейські.

“В Магасі протестувальники проти передачі територій Чечні здійснюють намаз разом із поліцейськими. Схоже, Інгушетія — єдиний регіон, де гасло “поліція з народом” дійсно працює”, — пише Telegram-канал “Запитайте у Расула”.

7 жовтня на акції протесту в Магасі вже налічувалося 30 тисяч осіб, при тому, що в столиці республіки проживають менше 9 тисяч осіб. Крім Конституційного суду і половини парламенту, опозицію підтримало місцеве духовенство.

Уряд санкціонував мітинг щонайменше до 15 жовтня.

Автор: Світлана Гудкова; Джерело: Obozrevatel

 

Джерело Телеканал новини «24»
09.10.2018
ПОДІЛИТИСЬ НОВИНОЮ: