Україна і світ

Небезпечний тренд: чому російська пропаганда в Інтернеті стала глобальною загрозою та як із цим боротись

Небезпечний тренд: чому російська пропаганда в Інтернеті стала глобальною загрозою та як із цим боротись

Із тієї кількості статей у західних медіа, присвячених темі російської пропаганди в Інтернеті, можна зробити висновок: проблема зросла до загрозливих масштабів. Кампанії з дезінформації, які РФ проводить у соцмережах по всьому світу, спрямовані на викривлення суспільної думки та розпалювання ворожнечі, шляхом поширення неправдивих повідомлень та новин. І заходи ці, на жаль, подекуди дуже успішні.

Так, агенція Bloomberg внесла так званих “ботів” Кремля у список найвпливовіших персон минулого року, розмістивши “зібраний образ” проросійських фейкових акаунтів у соцмережах на 50-ту позицію свого рейтингу.

Обґрунтованість такого рішення авторитетного видання може пояснити звіт міжнародної правозахисної організації Freedom House. В ньому зазначається, що лише у минулому році онлайн-середовище 17-ти країн зазнало маніпуляцій та дезінформацій під час виборчих процесів. Росія намагалася вплинути на передвиборчі кампанії у таких державах, як США, Колумбія, Еквадор, Франція, Німеччина, Італія, Південна Корея і Великобританія.

Російська пропаганда в США у 2016 році мала декілька цілей. “Тролі”, спонсоровані Кремлем, не тільки публікували компромат на Гілларі Клінтон у Facebook та Twitter, а й намагалися “вдарити” по болючих місцях внутрішньої політики Америки, розповсюджуючи записи про расову дискрімінацію, нелегальну міграцію чи проблему легалізації зброї.

Мета Росії в Європі, як видається, – сприяти обранню іноземних лідерів, які симпатизують російському експансіонізму, послабити НАТО і зміцнити антиєвропейські сили,
– застерігала щодо намірів Володимира Путіна на Заході газета The New York Times.

Активні дії щодо їхньої реалізації можна було спостерігати під час виборів у Франції, коли хакери здійснили атаки на передвиборчу кампанію чинного президента країни Еммануеля Макрона, ймовірно, з метою обрання його тодішньої конкурентки – проросійського політика Марін Ле Пен.

Російська пропаганда як світовий тренд: чим це небезпечно?

Ще наприкінці 2016 року тривожним сигналом була стаття The Guardian про небезпеку поширення сфабрикованих новин в соціальних медіа. Вже тоді автори матеріалу зрозуміли, що “інформаційні фальшивки” швидко стають глобальним трендом, а уряди країн виявилися нездатними попередити цю загрозу. За рік виявилося очевидним те, що британські журналісти таки мали рацію.

Російські кампанії з дезінформації наразі несуть загрозу для вразливих демократій по всьому світу. (…) Москва сформувала такий собі зразок “підривних дій XXI століття”,
– нещодавно констатувало The Washington Times.

Тепер тактику щодо викривлення інформаційного простору, запропоновану Кремлем, почали використовувати сумнівні компанії цифрових даних та піар-розробники.

“Йдеться не про якусь велику зовнішню силу, яка влаштовує маніпуляції, а про те, що політичні гравці у різних країнах наймають іноземні фірми, щоб вони засмічували соцмережі брехнею”, – пояснили для WT джерела у розвідці США.

Видання також проаналізувало реальну мету інформаційних атак Росії в США під час передвиборчої кампанії у 2016-му. В інтерв’ю для американської газети більшість із опитаних чиновників та дипломатів стверджували, що Кремль не був зацікавлений у виграші Трампа чи програші Клінтон. Москва насправді прагнула спровокувати хаос в американській політичній і медіа-сферах, щоб змусити громадян США засумніватися в чесності демократичного процесу.

Чому ж пропаганда Кремля виявилася ефективною у США?

На думку політтехнолога Патріка Руффіні, це пов’язано із довірливістю Інтернет-користувачів у Сполучених Штатах. Аналітик нагадує, що американські ЗМІ самі розповсюдили “страшні” дані про російське втручання: зокрема, згадувалося, що лише Facebook-аудиторія спонсорованих Росією постів склала 126 млн осіб, ще 20 млн користувачів побачили подібну агітацію в Instagram, а пропагандистські акаунти в Twitter опублікували під час двох передвиборчих місяців 1,4 млн твітів.

Однак боятися потрібно не цих цифр, а того, що пропагандистська кампанія у соцмережах залежала від готовності окремих американців ділитися її новинами. Ця обставина є тривожнішою, ніж сама агітація, і реагувати на неї політичними методами не так просто,
– йдеться у статті Руффіні для того ж таки The Washington Post.

Проте вживати заходів щодо захисту інформаційного простору необхідно, адже Кремль не припинив свої підривні дії у США досі. В цьому впевнені колишній в.о. директора ЦРУ Майкл Морелл та екс-голова комітету з розвідки у Палаті представників Майк Роджерс. Це сталося тому, що США не зуміли здійснити стримування після втручання Росії у вибори минулоріч. Хоч адміністрація Обами та Конгрес ввели санкції проти РФ у зв’язку із кібератаками, і це був “крок у правильному напрямку”, але цього, за словами експертів, недостатньо.

Провокації Путіна в Європі: вплив на Brexit та референдум у Каталонії

Одне зі “свіжих” звинувачень на адресу Росії – втручання у референдум щодо виходу Великобританії з ЄС. Влада країни вважає, що РФ могла вплинути на його результат своїми перевіреними методами – розповсюджуючи проплачені облікові записи у Facebook та Twitter. Підозри ці підкріплюються дослідженнями фахівців із Університету Свонсі та Університету Каліфорнії. Науковці довели, що в останні дні голосування російські боти у Twitter опублікували 45 тисяч записів, які закликали британців до виходу з Євросоюзу.

Більше того, інше дослідження, проведене впливовим британським виданням, виявило парадокс: популярні ЗМІ Британії та США розповсюдили дописи прокремлівських “тролів”, цитуючи їх у власних матеріалах.

Якщо ці факти підтвердяться, то голосування щодо Brexit доведеться визнати нелегітимним, з огляду на незначний відрив прихильників виходу з ЄС. Це дозволить уряду або провести другий референдум, або просто проігнорувати результати першого, не створюючи при цьому враження, що влада Великобританії визнає свою помилку або оскаржує волю народу,
– розмірковує Марк Галеотті, експерт із міжнародних питань у блозі для The Guardian.

Ще одна європейська країна – Іспанія – також заявила про причетність Росії до розпалювання сепаратистських настроїв в її “неспокійній” Каталонії. У цьому випадку, за словами глави МЗС Іспанії Альфонсо Дастіса, фейкові акаунти, половина з яких обслуговувалася в Росії, а третина – у Венесуелі, пропагували відокремлення регіону від країни. Подібні звинувачення здаються реальними, зважаючи на одне із головних завдань зовнішньополітичного курсу Володимира Путіна – розколоти ЄС.

На кожну дію є своя протидія

Захід лише нещодавно активізувався у спробах завадити Росії впливати на думки та настрої його громадян за допомогою Інтернету тоді, як Україна потерпає не лише від військових, а й від інформаційних атак свого сусіда-агресора ось уже декілька років. Вони особливо посилилися під час Євромайдану і напередодні референдуму у Криму та продовжуються досі, поки триває війна на Донбасі.

У березні 2014-го бій російській пропаганді в соцмережах вирішили дати студенти та викладачі Києво-Могилянської школи журналістики, створивши сайт StopFake.org, який викрив понад тисячу брехливих повідомлень. Колосальне дослідження про ботів зробив проект Texty.org.ua, за допомогою якого вдалося проаналізувати мережу фейкових акаунтів, які цілеспрямовано поширювали повідомлення із закликами до третього Майдану. Згодом, на теренах України заборонили низку популярних Інтернет-ресурсів Росії, зокрема, і соціальну мережу Росії “Вконтакте” – найбільшого “розсадника” кремлівських ботів.

The Wall Street Journal назвало такий крок Президента Петра Порошенка “радикальним”, водночас зауваживши, що російські сайти є “стартовими майданчиками для хакерських атак”. Кіберзлочинці можуть використати соціальні мережі як знаряддя для збору особистої інформації про людей, яких збираються атакувати, і як платформи для розміщення шкідливих програм, тому ці ресурси є вкрай небезпечними, йдеться у статті.

Щодо боротьби із російськими кампаніями із дезінформації на міжнародному рівні, то у США, до прикладу, ФБР заявило про створення спеціального бюро, яке збиратиме та оприлюднюватиме інформацію щодо діяльності Росії в Інтернеті. Схожа за принципом роботи комісія запрацювала і в ЄС. Ця експертна група не лише розробить механізми із розпізнавання фальшивих даних, а й обмеження щодо їхнього поширення в Інтернеті.

Пентагон пішов далі, сповістивши про розробку програмного забезпечення, яке дозволить моніторити соціальні мережі по всьому світу. А в Британії навіть створили “потужну кіберзброю”, яка може бути використана для боротьби із російською загрозою у цифровому просторі.

Не відстають у цьому плані такі Інтернет-гіганти, як Facebook і Twitter. Представники Facebook в Європі оголосили про початок розслідування щодо впливу Росії на Brexit, а фахівці соцмережі Twitter запевнили, що знайшли та заблокували облікові записи, пов’язані із російським “Агентством інтернет-досліджень”, відомим як “Фабрика тролів”.

Однак, на думку заступника держсекретаря США Томаса Шеннона, є способи подолання цієї проблеми набагато легші і не менш ефективні. В інтерв’ю для El País високопосадовець порадив постійно інформувати суспільство про “російське втручання” в Інтернеті, надавати цьому розголосу, оскільки на прикладі Європи, особливо Німеччини і Франції, де виборці знали про маніпуляції Кремля в соцмережах, ефект від подібних атак був дуже незначний.

Звісно, “ботів” Кремля у соціальних медіа та “фальшивки” в новинах зможуть відрізнити не всі, але тепер механізми боротьби стали зрозуміліші та дієвіші, тому і шанси на успішну протидію російській пропаганді в Інтернеті більші.

Опубліковано в рамках спецпроекту “Вільний Інтернет” від редакції сайту 24 та ГО “Інтерньюз-Україна”, в рамках проекту “Інтернет-Свобода” на кошти уряду Королівства Нідерланди.

Джерело Телеканал новини «24»
27.01.2018

Залишити відповідь

Войти с помощью: 
Facebook
Close