Місто і регіон

Країну врятує децентралізація і агрокластери, — заступник аграрного міністра з євроінтеграції

Розвиток сільських територій та аграрно-промислового  комплексу  має стати рушійною силою розвитку економіки України. Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева під час брифінгу для представників регіональних ЗМІ  в Києві 20 червня 2017 року.Країну врятує децентралізація і агрокластери, — заступник аграрного міністра з євроінтеграції

Як відомо,  при всіх ключових міністерствах введено посаду заступників міністрів з питань європейської інтеграції.   Пропонуємо нашим читачам погляд профільного заступника міністра на перспективи аграрного сектору та сільських територій в умовах євроінтеграції.

Країну врятує децентралізація і агрокластери .

На думку Ольги Трофімцевої країну врятує децентралізація та кооперація у вигляді агрокластерів.

Агрокластери в регіонах — це більше ніж просто кооперативи, це більш широка ідея.  Це  поєднання аграрного виробництва, науки, освіти та інновацій, що дає чудові результати для всієї економіки. Це коли  виробництво, переробка, наука, дослідження, освіта, ритейл та зелений туризм складаються в потужний економічний ланцюг.

Наприклад, якщо розглядати  одеський регіон, то є перспектива  робити агрокластер навколо виноробства. Агрокластер має включати  в себе представників власне виробників і винограду, і вина, а крім цього має включати в себе і науку і навчання спеціалістів,.

Саме тому поєднання децентралізації і творення агрокластерів та кооперативі в регіонах – ось це має, як кажуть, «вистрелити» в Україні, і дати можливість розвиватися сільським територіям.

Куди вкладати гроші на селі

Заступник міністра також поділилася інформацією, які поради дає сьогодні підприємцям щодо перспектив розвитку галузі, куди варто вкладати гроші.

Сьогодні  є великий попит Європейського союзу на яловичину. Окрім того запит  на червоне м'ясо  є і в Ізраїлі, а нещодавно відкрився ринок Китаю, який є бездонним.

І це велика ніша для виробництво і переробки, оскільки йде мова і про свіже м'ясо і про заморожене. Але згідно законодавства ЄС щодо червоного м’яса має бути державна  національна система контролю та моніторингу.  Сьогодні уряд почав створення такої системи контролю і на осінь цього року вже планує запрошення спеціалістів ЄС щодо оцінки цієї системи. Водночас, сертифікація з боку ЄС вітчизняної системи контролю за якістю червоного м’яса може тривати до двох років.

Крім  того,  сьогодні більшість агрпідприємців зациклені на виробництві кількох культур, які дають максимальний ефект,  засіваючи все ріпаком та соняшником.  Але якщо  перейти на органічні мішані культури, дотримуватись всіх стандартів та технологій можна вийти на прибуток до 300 %.

«Звертайте   увагу на інші види продукції –  на ягідництво, горіхи, бобові,   органічне  виробництво. Наприклад, Індія імпортує з Канади мільйони тони бобових. І індуси  кажуть, чому ви не можете постачати нам цю продукцію?» — , –  заявила Трофімцева.

Нема з чого робити хороший український сир

Непрості часи ближчим часом чекають на вітчизняну «молочку».   За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства   виробництво молока в підсобних господарствах, в тих так званих кооперативах, що насправді є об’єднанням бабусь в селах,  які  збирають молоко, а потім його за безцінь продають  місцевим  перекупникам,   не має майбутнього. В господарстві має бути мінімум п’ять корів і доїльний апарат.

«З 2018 року у нас не буде молока «другого ґатунку», як це називається по-українськи (в даному випадку мова йде про молоко, яке виробляється в господарствах населення, яке не відповідає європейським стандартам). Я вважаю це рішення правильним, тому що на сьогодні у нас дуже мало молока сорту екстра. Майже всі молокопереробні компанії в Україні скаржаться на брак якісної сировини для виробництва сирів, масла. Моя особиста думка, що це радянський артефакт ― коли бабусі тримали по одній корові в підсобних господарствах. Майбутнього це не має і вже зараз йде в минуле, а рішення про скасування молока другого сорту цей процес тільки прискорить», ― сказала Трофімцева.

Вона зазначила, що вважає перспективною співпрацю з Білоруссю в молочному секторі.

«За останні роки у нас зменшилося поголів'я великої рогатої худоби і, відповідно, менше стало вироблятися молока. Зараз у нас трохи дефіцитна ситуація на ринку. І уряд, і бізнес зацікавлені в тому, щоб знову виходити на великі обсяги виробництва. Тому ми можемо тільки привітати білоруських партнерів, якщо вони будуть працювати в Україні в цьому напрямку» ― сказала Трофімцева.

Кадри вирішують все

Одна з ключових проблем, що гальмує розвиток аграрного сектору, є відсутність  кваліфікованих кадрів, каже Трофімцева: «Як казав мені  один з представників  агробізнесу «Я не посажу на трактор, який коштує півмільйона доларів, аби кого. І я його розумію.»

На думку замміністра,  в нас аграрна наука  після  розвалу Радянського Союзу була відірвана від реальності. Проводились нікому не потрібні  наукові дослідження, готувалася 41 тисяча випускників аграрних спеціальностей кожен рік, 95 відсотків яких не бачать себе в сільському господарстві.

«Сьогодні в Україні працює  17 аграрних вузів і біля сотні, технікумів коледжів, ліцеів і тому подібне.  Стільки університетів,  які штампують  випускників, що ніколи не думали працювати на землі нам не потрібні, як і така кількість середніх технічних закладів. Має залишитись десь 4 аграрних ВУЗи на всю країну, які дійсно готуватимуть спеціалістів. Це ті вузи,  які сьогодні співпрацюють з міжнародними програмами, які сьогодні працюють з безпосередньо з виробниками», — підсумувала Ольга Трофімцева.

Цей  матеріал   був підготовлений в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid) . Зміст публікації  є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

всі новини міста Ніжин та регіону

всі новини Україна і світ

Джерело: Уездные новости

Схожі статті

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook