Місто і регіон

Кіт у мішку. Які зміни принесе закон про реінтеграцію Донбасу і Росію-агресора | Ніжин

Після консультацій із західними партнерами до проекту могли бути внесені певні зміни для пом’якшення ситуації.

Законопроект про реінтеграцію Донбасу, про розробку якого президент Петро Порошенко повідомив у червні 2017 року, практично готовий. Лишилися лише деталі.

Повідомляючи про швидке внесення документу до парламенту, представник президента у ВР Ірина Луценко, зазначила, що проект обговорювався у “нормандському форматі” і з залученням американської сторони.

Примітно, що законопроект проект розроблявся великою експертів та депутатів в атмосфері таємничості. Громадськості досі не представили напрацювання, не рахуючи попереднього варіанту документу, який просочився у ЗМІ у липні.

Судячи з вище наведеного тексту і заяв обізнаних осіб, зокрема, і самого президента, закон покликаний запустити процес мирного повернення непідконтрольних владі територій Донбасу назад в Україну.

Водночас у законопроекті прописана і військова сторона питання. Зокрема, як заявив спікер ВР Андрій Парубій, документ називатиме речі своїми іменами, тобто окуповані території – окупованими, а Росію – країною-агресором. Крім того, закон дозволить Україні використовувати всі військові підрозділи без обмеження демократичних процедур.

Експерти зазначають, що у кінцевому варіанті законопроекту після консультацій із західними партнерами могло дещо змінитися, зокрема, такі формулювання як “окуповані території” та “агресія” могли дещо пом’якшити. Цей документ не має стати офіційним оголошенням війни, адже повноцінна війна не потрібна нікому – ні Україні, ні Європі, ні навіть Росії.

Також європейська та американська сторони могли вплинути й на інші деталі документу, адже одна з необхідних умов подання його на голосування до парламенту – це відповідність Мінським домовленостям, які незважаючи ні на що поки лишаються єдиним документом, який регулює конфлікт.

Як повідомив голова фракції БПП Артур Герасимов, зараз законопроект має затвердити РНБО, після чого його зареєструють у Верховній Раді.

Так чи інакше, політологи радять не робити поспішних висновків, а дочекатися представлення кінцевого тексту документу. Тим паче, що із завершенням канікул у Раді можуть вибухнути чергові міжусобиці через внутрішньо політичні конфлікти. Тож, як зазвичай, у нардепів може забракнути часу і волі на вирішення загально державних питань.

Сергій Постоловський, політичний консультант:
– Оскільки ми ще не бачили кінцевий текст законопроекту, існує ризик того, щоб в результаті це не був просто перефразований сумно звісний законопроект щодо особливого статусу Донбасу. Тому що можна назвати як завгодно – особливий статус, реінтеграція, – а за суттю буде одне й те саме.

Проте факт визнання Росії країною-агресором на законодавчому рівні – це плюс, перш за все з дипломатичної точки зору, тому що це вже офіційно.

Це створює додаткові можливості для України на міжнародній арені, тобто в ООН, в Європі. Ми не визнаємо офіційно, що у нас є російсько-українська війна, але твердженням “Росія-агресор” ми чітко визначаємо, хто є хто.

І в цьому контексті ми вже можемо більш активно працювати у рамках Мінських угод. Росія ж постійно наголошує, що не є стороною конфлікту. А визнання Росії агресором створює можливість посадити її за стіл переговорів саме як сторону конфлікту, а не якогось спостерігача.

Водночас у кінцевому тексті законопроекту, можуть бути певні підводні камені. Я не думаю, що закон про реінтеграцію – це самостійна і незалежна політика України. Адже він неодмінно обговорювався з нашими західними партнерами.

Але я не думаю, що це буде офіційним оголошенням війни. Тому що війна нікому не вигідна – ні Росії, ні Україні, ні Заходу. Великої війни ніхто не допустить.
Тарас Березовець, політтехнолог:
– Сам проект надзвичайно важливий, тому що міжнародне законодавство і законодавство західних партнерів України все одно орієнтуватиметься на законодавство України.

Незважаючи на те, що сьогодні факт агресії проти України з боку Росії визнаний на світовому рівні – на рівні ПАРЄ, Європейського парламенту, багатьох національних парламентів, Генасамблеї ООН, – де Росія прямо називається країною-агресором, все одно принципово важливо, щоб Україна мала у своєму законодавстві визначені чіткі рамки щодо цього питання.

Крім того, йдеться про реінтеграцію. Тобто не про військове повернення Донбасу до складу України, а про мирний процес. Це також додає аргументів за його ухвалення.

Але враховуючи нинішні скандали, які вируватимуть у Верховній Раді буквально з перших днів нової сесії, може скластися так, що цей законопроект не пройде, або буде проходити з певними проблемами.

Серед скандалів, які сьогодні точаться, є претензії до Саакашвілі. Також зараз висуватимуться претензії щодо переслідування опозиції, щодо подання Генпрокуратури по Добкіну тощо. Це затьмарюватиме нормальну законодавчу роботу.

Мої прогнози на ухвалення цього законопроекту щодо реінтеграції Донбасу дуже обережні. Закон безперечно потрібен, але чи буде він ухвалений – це велике запитання.
УНІАН
Володимир Фесенко, політолог:
– Я не виключаю, що після узгодження з нашими міжнародними партнерами, про яке розповіла Ірина Луценко, у законопроекті могли відбутися певні зміни.

Те, що факт втручання Росії в конфлікт на Донбасі буде зафіксований, у мене не викликає сумнівів. Інша річ – в якій формі. Чи буде там вжито форму про “агресію, чи буде прописане трохи інше формулювання.

Друге запитання – як буде визначений статус непідконтрольних територій. Як тимчасово окупованих? Або, можливо, трохи інакше, більш м’яко. Можливо, будуть вказані уточнення щодо різниці у статусі окупації Криму і неконтрольованих територій Донбасу.

Щодо реакції Росії. На мій погляд, не треба нам боятися реакції Росії. І думаю, що українське керівництво звертатиме більше уваги не на можливу реакцію Росії – цей чинник впливати не буде. Більш вагомим і суттєвим буде реагування на можливі зауваження наших міжнародних партнерів – США, Німеччини і Франції. Тут, я думаю, будуть прислухатися, зокрема, для того, щоб не було прямих принципових протирічь з Мінськими угодами, щоб новий закон не заважав їхній реалізації.

Росія може звинувачувати Україну в тому, що цей закон порушує або взагалі руйнує переговорний процес тощо. Але якщо таких звинувачень не лунатиме з боку США, Німеччини і Франції, це буде непринципово. Адже Росія і так нас багато в чому звинувачує.

Також треба уникати таких словосполучень або формул, які могли б розглядатися як оголошення війни Росії. Тому що це може посилити ризики і розширити зону конфлікту за межі Донбасу. А от “бойові дії”, “військові дії”, “агресія” Росії в конкретних регіонах – у цих формулюваннях нічого страшного немає.

В “агресії” є елемент емоцій, і це дійсно може сприйматися по-різному. Але визначення самого факту бойових військових дій на захист суверенітету і територіальної цілісності – це нормально. І якщо Росія виступатиме з критичними заявами, не варто цього боятися, тому що ми не маємо обертатися на кожне чхання Путіна чи інших російських представників.

Джерело: tsn.ua

Джерело: Нежатин
30.08.2017
[metaslider id=71402]

Схожі статті

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також.

Close
Close