Місто і регіон

Громади військових містечок Чернігівщини дотують бідніші ОТГ

У 2017 році доходи бюджетів об’єднаних територіальних громад Чернігівщини зросли в середньому в 3-5 разів.

Водночас у Деснянській та Гончарівській ОТГ, що були створені на базі військових містечок, вони збільшилися в понад 17 разів. За державними стандартами, доходи останніх є завеликими для них, і тому частина цих коштів іде на підтримку інших громад.

Про це 7 лютого на підсумковій прес-конференції повідомила Ірина Кудрик, директор Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.

«Такий перерозподіл ресурсів передбачений законодавством і здійснюється на підставі індексу податкоспроможності — співвідношення рівня податків з доходів фізичних осіб (ПДФО), які збираються на території громади, до середньоукраїнського на одного громадянина. У громадах з великою кількістю робочих місць і відповідними відрахуваннями ПДФО цей індекс вищий, ніж у тих, де бюджети формуються переважно за рахунок земельного податку. І зазначеним індексом держава регулює фінансову спроможність ОТГ», — наголосила Кудрик.

За її словами, вилучається не весь надлишок, а лише те, що перевищує 110% від різниці. А дотуються громади, де індекс менший за 90%. До того ж вирівнювання відбувається тільки за податком з доходів фізичних осіб, а решта доходів залишається у розпорядженні громади.

На Чернігівщині своїми доходами діляться не тільки Деснянська та Гончарівська ОТГ, а й Корюківська, що має на своїй території велику шпалерну фабрику, та деякі громади південної частини області, де здійснюється видобуток вуглеводнів.

Озвучена інформація викликала інтерес у журналістів, які засумнівалися у справедливості такого перерозподілу коштів і запитали, чи не «б’є» він по стимулу заробляти більше.

Радник з питань фінансів Чернігівського ЦРМС Олександр Мельник зазначив, що питання справедливості є оцінним судженням.

«Ті, хто живуть у Десні чи Гончарівському, вважають, що це — несправедливо. А жителі, скажімо, Михайло-Коцюбинського вважають, що додаткова дотація допоможе їм вижити і розвинутися», — зауважив він.

Радник з питань регіонального розвитку ЦРМС Володимир Бойко додав, що голови ОТГ цілком задоволені наявною системою бюджетування, закріпленою законодавчо в 2014 році. Адже до цих змін у них, в разі економії чи іншого збільшення надходжень, держава забирала абсолютно все додатково зароблене. Тепер же — тільки те, що перевищує коефіцієнт 1,1.

«З іншого боку це стимулює громади, у яких коефіцієнт 0,9. Держава їх напризволяще не кине, але вони мають люфт, який стимулює шукати додаткові ресурси і можливості, залучати інвесторів тощо», — сказав Бойко.

На прес-конференції, у якій також брали участь голови трьох успішних ОТГ Чернігівщини — (Корюківської, Менської та Михайло-Коцюбинської), ішлося також про доцільність стратегічного планування громад, їхні досягнення та перспективи. Кудрик прозвітувала про діяльність ЦРМС та ознайомила із загальною ситуацією щодо реалізації реформи з децентралізації в Чернігівській області.

За її словами, у рейтингу Міністерства регіонального розвитку Чернігівщина посідає третє місце за кількістю спроможних громад і темпами реформи. На кінець 2017 року на Чернігівщині налічувалося 37 ОТГ, з яких 11 — міські, 16 — селищні, 10 — сільські. Найбільша громада — це Сновська, яка об’єднала цілий район (площа — понад 1200 кв. км і 57 населених пунктів), найменша — Гончарівська (4 населених пункти). Макіївська ОТГ має всього 105 кв. км площі і 1600 людей населення, і тому вона чи не найменша ОТГ в Україні. Єдиний район, де на сьогодні не створено жодної об’єднаної громади, — Новгород-Сіверський.

За рік роботи Чернігівський ЦРМС, завданням якого є супровід процесу реформи з децентралізації і підтримка громад, що стають на шлях об’єднання, провів понад 400 різноманітних заходів — семінарів, тренінгів, навчальних і прес-турів, «круглих столів», форумів і зустрічей, охопивши ними більш ніж 7 тисяч учасників.

Джерело: Уездные новости
08.02.2018