Новини Чернігова

Чернігівщина: тенденції місцевих виборів до ОТГ – 2017

29 жовтня відбулися перші вибори в 14 новостворених об’єднаних територіальних громадах Чернігівщини. Вони підтвердили старі тенденції в політичному середовищі регіону і вказали на нові.

Чернігівська область входить до лідерів в Україні за кількістю створених об’єднаних територіальних громад. І не в останню чергу завдяки успішним прикладам діяльності, які демонструють перші ОТГ у регіоні. Вже стало традицією, що у громадах, створених обласною/районною владою за схемою «один район – одна громада» проблем не виникає. Але іншим, приміром, як Новобасанська ОТГ (Бобровицький район) чи Височанській ОТГ (Борзнянський район), де вибори заплановані на 24 грудня, – доводиться буквально «з боєм» виборювати своє право на об’єднання. Із незрозумілих причин обласні та районні чиновники цих громад «не бачать».

Утім, процес децентралізації в Україні та регіоні триває. Чи будуть настільки ж успішними, як перші, решта ОТГ – побачимо з часом. А зараз про вибори, що відбулися цієї неділі.

У перемоги – батьків багато

Наступного дня після виборів у 14 ОТГ Чернігівщини кілька політичних сил заявили про свою перемогу. Це БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина», Аграрна партія України. Утім, за офіційними результатами, до п’ятірки регіональних лідерів увійшли представники ВО «Батьківщина», Аграрної партії, «Нашого краю», БПП «Солідарність» і Радикальної партії Ляшка.

За словами координаторки громадянської мережі ОПОРА в Чернігівській області Наталії Висіканець, загалом є п’ятірка політичних сил, які займають домінуючі позиції, як на всеукраїнському рівні, так і на регіональному. До речі, якщо на всеукраїнському рівні лідирує БПП «Солідарність», то на Чернігівщині політична сила – тільки четверта. Міцніші позиції в області має «Наш край», який увійшов до трійки лідерів, тоді як в Україні ця політична сила – четверта.

Регіональними особливостями політичних уподобань можна назвати схильність місцевих виборців до опозиційних і помірковано опозиційних сил. Традиційно жителі Чернігівщини люблять ВО «Батьківщина» (навіть не стільки партію, як лідерку) та Радикальну партію Олега Ляшка. Якщо «Батьківщина» продовжує тримати планку довіри виборців, то радикали свої позиції здають. Тим часом міжнародні партнери України у своїх звітах вбачають серйозну небезпеку в Україні у спробах повернення реваншистських сил і скочування до популізму. Загалом тих, хто очолює і замикає п’ятірку лідерів Чернігівщини, можна зарахувати саме до таких сил.

БПП «Солідарність», попри гучні заяви про успіх на всеукраїнському рівні, не має такого високого рейтингу довіри в області. Хоч ці вибори охоплювали південні райони Чернігівщини, де через бізнес має свої впливи голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч. Більшість нових депутатських мандатів БПП отримав завдяки нардепу Олегу Дмитренку (Срібнянська громада) й аграрію Леоніду Яковишину (Бобровицька). Вони забезпечили половину всіх отриманих для «партії влади» місць по області. Якщо додати до цього, що переважна частина представників БПП прагнула йти самовисуванцями, не прив’язуючи себе до партії, то висновки напрошуються невтішні. Рейтинг партії в регіоні падає разом із перспективами тих, хто його, за версією Адміністрації Президента, має забезпечувати.

Переважна більшість переможців серед голів ОТГ є самовисуванцями. Це можна розцінювати як ще одну тенденцію виборів на Чернігівщині. Розчарування політикою і політиками спонукає тих, хто працює на місцях і займається реальною політикою, вирішуючи проблемні питання, балотуватися як самовисуванці, аніж пов’язувати себе з якоюсь політичною силою. Так, самовисуванцями йшли на вибори нинішні селищні голови Срібного, Талалаївки, Сосниці, відповідно, Олег Куделя, Юрій Величко та Андрій Портний. Їхній вибір, як свідчить результат, був правильним – громадяни знову висловили їм довіру. Від старту кампанії цих кандидатів підтримувала партія «Наш край», що цілком вкладається в ідеологію «партії місцевого самоврядування». Андрія Портного підтримував ще й Народний Рух, а потім заявило про підтримку і ВО «Батьківщина». У принципі, такий підхід демонструє ситуацію, коли різні політичні сили можуть об’єднуватися навколо консолідуючих особистостей, які здатні демонструвати якісний результат своєї діяльності.

«Наш край», що позиціонує себе як партія господарників і місцевого самоврядування, на цих місцевих виборах продемонстрував дещо гірший результат, аніж до цього. Втім, «Наш край» залишається лідером на Чернігівщині за підсумками всіх місцевих виборах в ОТГ із 2015 року. Чи збережуться ці тенденції, стане більш зрозуміло з часом. Крім того, за повідомленнями партії, її представники надають методичну допомогу громадам, приділяють увагу підготовці кадрів. Такий підхід, зважаючи на твердження «кадри вирішують все», не може бути помилковим. Перші ОТГ Чернігівщини, які очолюють представники «Нашого краю», є доволі успішними: Кіптівська, Парафіївська, Батуринська та Носівська демонструють високі результати на всеукраїнському рівні.

Власне Аграрна партія перемогла в тих районах Чернігівщини, де її представники мають успішний аграрний бізнес. Зрозуміло, що селяни напряму залежать від інвесторів, які орендують землю, як щодо вартості оренди земельних паїв, так і щодо вирішення окремих питань на селі. Не відкидають експерти і вищий результат партії завдяки прямій фінансовій мотивації виборців. Аграрники «на вимогу» забезпечували результати і для БПП, і для «Батьківщини», що свідчить радше про політичну незрілість і утилітарний підхід до місцевої політики.

Ради новостворених ОТГ – політично різновекторні, в жодній раді в жодної сили немає стійкої більшості. Питанням залишається, чи зможуть вони злагоджено працювати, забувши протиріччя передвиборчих баталій?

Чи був підкуп?

За офіційними повідомленнями ОПОРИ і правоохоронних органів, місцеві вибори в Чернігівській області пройшли спокійно, і жодних порушень, що суттєво впливали на результати волевиявлення громадян, не зафіксовано. Водночас Наталія Висіканець вказує, що знає про факти отримання коштів виборцями, однак люди відмовляються офіційно реєструвати правопорушення. Адже відповідати повинні і той, хто давав заохочення, і той, хто брав. Що стосується ціни вартості голосу, то неофіційні джерела називають суму від 150 до 500 грн.

Неоднозначно оцінювалися ситуації, коли представники Радикальної партії Олега Ляшка на виборчих дільницях ставили печатки на запрошення «своїм». З одного боку, це не заборонено. Однак запитання – навіщо? Можна припустити, що надалі така відмітка може бути підставою для підтвердження виконання певних дій та отримання винагороди за них. На інших дільницях дуже очевидним було «голосування під контролем», коли заходили двоє людей і відзначали у своїх списках десяток тих, хто голосує.

Наталія Висіканець на підсумковій прес-конференції ОПОРИ наголосила, що теж знає про такі факти, однак вони офіційно не підтверджені. А з іншого боку, навіть якщо такі дії й спостерігалися, суттєво вони «радикалам» не допомогли.

Координаторка ОПОРИ вказує, що психологія сільських мешканців відрізняється від міських. Сільські жителі більш довірливі і «якщо їм говорять «Не проголосуєш так, як треба, хату спалять», то люди в це вірять». Людей із невеликих населених пунктів простіше залякати.

Традиційно в регіоні роздавали й продуктові набори, знову ж таки, офіційно це порушення не оформлено. Хоча в Ічні один із кандидатів роздавав гречку, а в селах Любецької громади – по 2 кг цукру. У Холмах, певна річ, пропонували спирт (там розташований спиртзавод, контрольований членами Аграрної партії України).

На переконання активістів, люди мають усвідомлювати: коли «продають» свій голос, то вимагати, щоб обраний голова та депутати ради ОТГ працювали – марно, адже вони оплатили свою роботу наперед, авансом. І вимагати чи навіть очікувати, щоб представники обраної в такий спосіб влади ремонтували дороги, робили освітлення, дбали про дитячі садки, не закривали школи та ФАПи, місцеві жителі не матимуть права, оскільки так задешево продали своє майбутнє. Адже товарно-грошові відносини у політиці дуже далекі від стандартів розвинених європейських держав.

Дещо незвичним явищем для цих місцевих виборів став екзит-пол, організований «Лігою виборців». Її представники вказують на позитивне ставлення селян, їхню здатність краще комунікувати з інтерв’юерами, аніж міські жителі. Водночас офіційного повідомлення про екзит-пол не було і результат на час закриття дільниць теж не був публічно оприлюднений. Тож був це екзит-пол чи чергова «схема контролю» – питання відкрите.

Про проблеми і думки на перспективу

Ця виборча кампанія продемонструвала і низку проблем, що стосуються не тільки Чернігівщини.

Колізії виборчого законодавства. Тільки лінивий не говорить про недосконалість місцевих виборів на рівні законодавства. Ситуація в Ічні – чергове свідчення цього.

Там непропорційно сформували округи, відповідно, поставили під сумнів пропорційність представництва в раді депутатів різних населених пунктів і, як наслідок, саму легітимність новоствореної ради громади.

 

Безперечно, всі села хочуть мати своїх депутатів. Однак мати свого депутата для 125 і 2 000 виборців – різниця є. Кілька судів за позовом виборців і політичних партій визнали такий розподіл неправомірним. Однак кінцевий судовий розгляд у переддень виборів прийняв рішення залишити все, як є. Давши чіткий сигнал для інших виборчих комісій, що на такі порушення і ЦВК, і суди можуть подивитися, якщо треба, «крізь пальці». Результат таких виборів для ічнянців виявився прогнозовано сумнівним. Від багатотисячного міста Ічня у громаді мають 1 депутата і по 2-3 депутатів від сіл на 100 дворів.

Представники громадянської мережі ОПОРА обіцяють передати звіт за результатами моніторингу виборчої кампанії в центральний офіс для підготовки пропозицій щодо змін законодавства. Лишень би не довелося обіцяного три роки чекати…

Слабка підготовка членів виборчих комісій. Про це говорять експерти, які не перший рік спостерігають за перебігом виборів. Прикладом не зовсім професійної роботи членів ДВК є затримка на 40 хвилин відкриття найбільшої дільниці в Семенівці, де комісія не змогла вчасно розібратися з документацією та розпочати о 8.00 процес голосування. Тільки кілька політичних сил у регіоні проводили навчання для своїх представників у виборчих комісіях.

Явка 55 % не була низькою, як для місцевих виборів. Водночас більшу активність у сільській місцевості виявляли люди старшого віку, а не молодь, що теж має суттєвий вплив на результат голосування. Окремі експерти вбачають у місцевих виборах підготовку до майбутніх парламентських і президентських баталій, таке собі «тренування». Інші наголошують: «місцеві вибори – для вирішення місцевих проблем». А тим часом новообрані голови і ради громад розпочинають свою роботу. Звісно, вони мають сформувати керівні органи, обрати виконком, до кінця року схвалити бюджет на 2018 рік. Зважаючи, що частина обраних керівників має управлінський досвід, то з цією роботою повинні впоратися.

Очільники новостворених громад, оглядаючись на народних депутатів, закочують рукави до праці. Побоюються тільки, щоб на рівні держави не передумали залишати в такому обсязі кошти на місцях. Це поставить саму ідею децентралізації під сумнів, чого, з огляду на пройдений Чернігівщиною шлях у цьому питанні, не хотілось би.

Ярина Мирославська

Джерело: ЧЕLINE. Новини Чернігова
02.11.2017

Схожі статті

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook